14.2

- Ну що? Де мої денарії? - суворо спитав хлопчина, заглядаючи їй в обличчя.

Таша розплющила очі та невдоволено насупила брови.

- Ба, швидкий який! Треба зачекати…

- Ну гаразд, але я тебе не відпущу…

- Ха! І як же ти мене втримаєш? Я зараз же стрибну вгору і втечу по деревах...

- Від вогнепала не втечеш, - хитро хіхікнув він, склавши руки на грудях.

«Так то був вогнепал, значить… Ну гаразд…»

- І навіщо тобі знадобилися сто тисяч денаріїв? - вирішила змінити тему Таша, вдивляючись у ясне небо Феєрії бірюзово-блакитного кольору з білими лунами планет і відблисками мінливих веселок. - Це ж цілих... три тисячі пищужок...?

«Не дарма я вчилася на економічному… Чи дарма?» - розмірковувала вона, паралельно рахуючи подумки піщужок і дивлячись на небо, по якому побігли пухнасті білі хмари.

- Хочу потрапити до Великого Майстра на прийом.

- До Великого Майстра? Його часом не Алістером звати?

- Великий Майстер Алістер. Все правильно. А мене, до речі, Піо звуть.

- І навіщо тобі до нього, Піо? - продовжуючи вдивлятися в небо, допитувалася Таша.

- Він може виконати моє прохання кращої долі, - серйозно сказав підліток.

- Що це означає? Прохання кращої долі?

– А ви що не знаєте? Ну там… Тіло красиве, м’язи… Щоб гарний був… Багату родину, хорошу дружину в майбутньому… Може, посаду у палаці… - мрійливо став перераховувати парубок.

- Хм… Цікаво… А сам не пробував щось із цього здійснити? Ну там, добре вчитися, роботу знайти, спортом займатися..., вмиватися з милом хоча б ... - розмірковувала Таша, поглядаючи на забиті пори хлопчини з мерзенними прищами, що проступали на лобі.

- У мене доля щербата... Мені судилося працювати торговцем, як мій батько, і одружитися з жирною Лілі, коли стану доросліший...

Таша співчутливо усміхнулася.

- Це хто ж так вирішив?

- Доля, звісно! Мені робила розклад на картах Яра.

- Дуже цікаво, - закивала Таша, роздивляючись хмари, які все густішали. - Отже, щоб Великий Майстер снизойшов до простого люду і створив щасливу долю, потрібні сто тисяч денаріїв? А безплатно він зовсім не приймає?

- Тільки тих, кому в розкладі на долю у свято Літнього Сонцестояння випаде Колесо Фортуни... Я минулого року чергу до Яри займав за два дні, і то встиг потрапити на розклад уже до сутінків. Але мені не пощастило… Знову Блазень випав…

- А хто така Яра? Вона також майстер?

– Ні, ти що! Точно невідомо, але вона начебто з простих! Була прибиральницею в палаці чи служницею, але одного разу Великий Майстер покликав її до себе та змінив її долю, навчив картам Таро.

«Ясна річ, як він її долю змінював там у своєму палаці…» - одразу ж подумала Таша і скривилася. Звідкись з неба пролунав гуркіт грому. Хлопець здивовано озирнувся на всі боки й знизав плечима.

- Гей, ну де мої денарії! Я втомився чекати! – занервував він.

- Який нетерплячий! Вже скоро... Краще б мене пригостив... Я все ж таки для тебе стараюся.

- Ага! Знайшла бовдура! Тільки відвернуся, а ти втечеш!

- Сам же сказав, що від вогнепала не втечу! – хитро примружившись, підловила його Таша.

- І то правда... Гаразд, чекай тут. Але і в голову не клади обманювати!

Тільки-но дурник побіг за чатуванням, Таша відразу ж спробувала злетіти. З п'ятої спроби їй вдалося високо підстрибнути й вхопитися за гілку дерева, схожого на березу, але з малиновими гронами плодів, що звисали із гілок.

"Для розгону вже непогано", - заспокоїла вона себе і почала шукати шляхи відступу, обираючи траєкторію свого польоту. Їй треба було дати достатньо часу своєму наміру злетіти, щоб вистачило висоти, доки вона падатиме вниз. Адже Інесси поряд не було – страхувати нікому. До того ж спроба лише одна, а то вона розіб'ється і прокинеться.

Небо тим часом стало лілово-сірим через величезну хмару, що насувалася на місто. Ось-ось мала початися злива. Проте Таша сподівалася, що вона буде не зовсім звичайною. Підвівшись на ноги, тримаючись за гілку, вона готувалася до стрибка, але відволіклася на хлопця, що прибіг назад з пакунком. Він розгублено озирався на всі боки, а потім, задерши голову вгору, почав шукати поглядом Ташу.

- Ну все. Час летіти, - сказала вона собі, налаштовуючись на стрибок.