6.1

- Єво, ти колись чув про усвідомлені сни? - запитала Таша у брата, дожовуючи омлет. Віра вже доїла і клопотала на кухні, не вслухаючись у розмову дітей.

- Що? Усвідомлені сни?

Євсей відірвався від планшета і подивився на сестру.

- Так. Коли прокидаєшся уві сні й розумієш, що це сон.

- Це типу, коли чуєш усе, що відбувається довкола, але не можеш поворухнутися і розплющити очі? У мене таке раз було… Дуже моторошне відчуття!

- Та ні... Це сонний параліч. Це не те. В усвідомленому сні ти розумієш, що це сон, і можеш ним керувати.

– А! Було в мене таке. Накурився я раз спайсу, і мені таке снилося! Ух! Я потім довго плутав сон та реальність. Тиждень думав, що я сплю! Ха-ха! – зайшовся реготом Євсей, згадуючи свою бурхливу юність.

- Все з тобою ясно… - скривила невдоволену гримасу Таша і продовжила мучити виделкою залишки омлету на своїй тарілці. – До речі… Чи можеш пошукати в аптеках витяжку калії закатечічі?

- Закаче ... чого??

- Я тобі на аркуші напишу.

- Хто ж травку в аптеці купує, Ташкенте, ти що? – перейшовши на шепіт, здивувався Євсей, скоса поглядаючи на маму.

– Це не трава. Точніше, трава… Але, я маю на увазі, не наркотик! Вона має продаватися. Може замовити можна? Зробиш?

- Ташкенте, ти знову відчуваєш смак життя! Респект! Але навіщо ж вживати якусь закачечічу? Дістану чудову…

- Та що ж ти заладив! Не треба мені нічого діставати! Все, годі… Забий. Я спробую замовити через інтернет.

- Ну ти й психована, сестричко! Попроси свого психіатра, щоб тобі марихуану виписали з лікувальною метою, а то ти вже на людей кидаєшся.

- Що там за розмови, Євсею! – суворо гукнула його Віра. – Не психіатр, а психо…

- Психотерапевт… Так, так… – продовжив її фразу син. - Тільки щось Ташкіни мізки ніяк не хочуть вправлятися. За що ви їй платите тільки, Синичкіній цій?

Віра невдоволено похитала головою та продовжила займатися своїми справами. Таша уткнулася в телефон, а Євсей – у планшет. Сімейний сніданок закінчився у тиші.

***

- Ну що ж, калея закатечічі, подивимося, на що ти здатна! – сказала Таша, звертаючись до щільно запечатаного пакетика із сухою травою, що нагадував на вигляд якусь спецію або китайський зелений чай.

Дівчина дбайливо розпакувала пакетик і засипала велику щіпку сухої трави в заварник з окропом.

Почекавши, поки відвар настоїться та злегка охолоне, дівчина випила його мало не одним духом і уляглася, приготувавшись бачити найчудовіші й, головне, усвідомлені сни.

- Ну, то допоможуть мені шамани Південної Америки та «листя Бога»! - благословила вона сама себе і заплющила очі.

Думки стали плутатися, свідомість періодично прокидалася, але вже спала. Таша поринала в глибокий сон.