5. Незнайомка

Таша з нетерпінням чекала наступного вівторка. Інвалідне крісло її вже так не лякало. Денис пробудив у ній бажання знову встати з ліжка. Так, вона не може ходити, але виявляється, вона може плавати! Хоча Денис її цікавив навіть більше, ніж плавання… Але вона, звісно, ​​не зізнавалася собі в цьому.

Опівдні подвір'я завжди було майже порожнім. Вдруге виїжджати з квартири в інвалідному візку було вже не так страшно. Дівчина набагато менше хвилювалася через те, що могла когось зустріти у під'їзді чи дворі. Таша навіть не помітила, як уже була у спортивному центрі.

У передбаннику басейну нікого не було. Євсей пішов кудись з парою дівчат, які весело реготали в його компанії. І ось Таша вже сиділа в купальнику в інвалідному візку і чекала на тренера в чудовому настрої.

- Ташенько, радий тебе бачити знову. - Денис, як завжди, променисто посміхався і дивився на дівчину своїми ясно-блакитними очима.

- Привіт!

Дівчина посміхнулася йому у відповідь і чекала, коли він підійме її з крісла і на руках віднесе до басейну. Сьогодні він був чомусь тільки в плавках, і вигляд його оголеного торса будив у фантазії Таші розкуті думки.

- Може, ти сама?

Таша подивилася на свої ноги, що стояли на перекладині крісла, і раптом поворушила ними. Вона легко встала і підійшла до Дениса.

- От бачиш! А це одоробло нам не потрібне, - тренер підморгнув і кивнув головою у бік інвалідного візка.

- Стоп! Цього не може бути! - раптом вигукнула Таша.

Денис усміхався й уважно дивився на неї, примруживши очі.

- Тут все можливе.

- Я сплю? Я знову прокинулася уві сні!

Денис кивнув головою. Таша подивилась у його блакитні очі-озера.

«Який же він таки гарний!» - подумала про себе.

Їй терміново захотілося бігати! І вона, не гаючи часу, взяла хлопця за руку, після чого вони без зайвих слів помчали до басейну і разом сиганули в нього з розгону. Хвиля з шумом розійшлася у всі боки, бризки летіли сріблястим дощем. Парочка виринула з задоволеними обличчями й засміялася.

- Боже, як же це добре! – Таша провела долонями по обличчю та волоссю, змахуючи струмені води та облизуючи губи. Вона, як божевільна русалка, пірнала у басейні, швидкими махами долаючи відстань від одного краю до іншого. Насолодившись вдосталь рухливістю своїх ніг, вона підпливла до Дениса, який не зводив з неї очей.

- Радий, що тобі подобається.

Хлопець дивився на неї із захопленням. Струмочки води стікали з його плечей та обличчя. Таша зиркнула на його рельєфні груди та твердий прес, накачані плечі та руки.

– Це все так дивно. Це ж не по-справжньому.

Руки Дениса лягли на її талію. Таша відчула хвилю мурашок по шкірі. Вони дивилися одне одному у вічі, потім Таша перевела погляд на його губи, вологі від води.

- Хіба твої почуття несправжні?

- Навіть дуже справжні! Я все відчуваю, а ще мені так хочеться… Ні. Це ж сон!

- Ти хочеш мене поцілувати? - запитав він.

Серце Таші забилося швидше, їй навіть здалося, що вона відчула, як розширилися її зіниці.

- Не знаю, - прошепотіла вона.

- А я знаю.

Денис схопив її за плечі, притяг до себе і поцілував у губи. Таша і не намагалася чинити опір. Вона хотіла цього. Її тіло тремтіло. Їхні поцілунки були сповнені пристрасті та ніжності одночасно. Дівчина так скучила за цим почуттям - бурхливим збудженням внизу живота, жаги насолоди. Вона жадібно впивалася пальцями в його спину, а він, притиснувши її до борту басейну, цілував у шию та груди.

«Зрештою це мій сон. Можу робити що хочу. А я хочу його», - подумала вона і обхопила його ногами. Кожен рух стегон був вільним та легким.

Він став стягувати з неї ліф від купальника, забираючись спритними пальцями під нього. Таша і не намагалася пручатися. Вона танула у воді та в обіймах Дениса.

Гарячі поцілунки й захоплення один одним перервав голос, що виник з нізвідки.

- Ну капець! В усвідомленому сні розважатися з перекачем… Фантазії - нуль у тебе, мала!

Таша здригнулася і відштовхнула від себе Дениса. Дівчина підвела голову і побачила дивну жінку, що сиділа навпочепки біля краю басейну поряд з ними.