3. Не думай про секунди звисока...

Що спадає тобі на думку, коли чуєш про економію часу? Напевне щось таке, що вимагатиме від тебе значних фінансових затрат. “Не чекай на автобус - виклич таксі”, “Не пилосось у квартирі - замов клінінг” і тому подібні розумні слова багатих людей. Так, вірно - це дуже ефективні способи економії часу, але не лише на них стоїть світ. І цілком можна ставитись до своїх хвилин більш раціонально, не розкидаючись купюрами направо і наліво.

Наведу простий і банальний приклад. 

Що ти робиш, прокидаючись зранку в робочий день? Напевне, встаєш, лаючи будильник, плетешся до ванної кімнати приводити себе до ладу, потім - на кухню, варити каву або готувати сніданок, потім вдягаєшся і повзеш до улюбленого офісу. Що ж у цьому “чудовому” розкладі не так?
Та хоча б те, що цілком можна завітати на кухню і поставити чайник ще до того, як ти підеш до ванної. І тоді, коли ти будеш готовий пити чай чи заливати вівсянку, вода вже буде тебе чекати. А якщо є мультиварка - взагалі чудово, вона за цей час може вже й начаклувати тобі корисний сніданок.

Ти зараз, мабуть, смієшся і думаєш: “Що ж то за економія така - п’ять хвилин максимум виграю!” Але ці п’ять хвилин ти можеш витратити на те, щоб ще трохи поніжитись в ліжечку (а там кожна хвилина на вагу золота), або на те, щоб краще намалювати стрілку на оці чи ретельніше побритись. Загалом - на те, що для тебе цінно, а будь-що цікавіше і цінніше від медитації над закипаючим чайником. Звісно, якщо це не твій особистий ранковий ритуал, без якого день йде шкереберть.

Ще одна корисна фішка, яка допомагає економити час вранці - приготування звечора. Я до цього привчилась ще в шкільні роки, коли складала рюкзак і обирала, в чому завтра піду на навчання, перед сном. І справді, це все було якось легко, приємно, без поспіху, на відміну від моїх спроб зробити це перед виходом. “Ма-ам, де моя рожева блузка?” “Дідько, де ж подівся той щоденник?” та інші риторичні питання перестали бути постійними супутниками моїх зборів, бо знову-ж таки, зайві п’ять хвилин звечора і зранку, коли вже кудись поспішаєш - то зовсім різні п’ять хвилин.

Так само і скласти приблизний план на день краще заздалегідь. Якщо є необхідність - вранці його підкоригуєш, але не доведеться вигадувати його з нуля, намагаючись ще сонними мізками згадати, що ж там треба було сьогодні зробити.

Аналогічні принципи можна застосовувати і під час робочого дня. Готуючи ранкову каву, захопи з собою термос із ще однією порцією: поки хтось буде чекати своєї черги в кав’ярні, ти вже приймеш дозу і будеш працювати далі. А якщо хочеться скористатись кава-брейком як приводом розім’яти ноги і дати очам відпочити - те ж саме можна зробити і з термосом, особливо якщо ваш керівник не стежить за кожним твоїм кроком і не буде нічого мати проти вилазок на вулицю.

А ще краще - знайти собі дистанційну роботу. Часто люди собі уявляють її як можливість пити коктейлі на тропічному пляжі, щось ліниво клацаючи на комп’ютері, і вважають, що це така робота мрії, на яку потрапити надскладно. Насправді, так воно і є: найчастіше таким чином працюють надуспішні фрілансери або бізнесмени, які майже повністю автоматизували свій дохід. Але все ж до дистанційки багато роботодавців останнім часом ставляться досить толерантно, бо в часи ковіду побачили, що люди цілком можуть працювати і з дому (а в кого немає самодисципліни, той і в офісі буде бігати між “курилкою” і кулером цілий день), і до того ж це непогано мотивує багатьох робітників, бо вони мають економію і часу, і грошей. Звісно, якщо ти нарізаєш ковбасу в магазині, то робити це дистанційно не вдасться, але все ж багато вакансій мають таку опцію, принаймні в теорії. А там вже - як домовишся з керівництвом. Нерідко практикується ще й такий варіант, щоб працівники відвідували офіс два чи три дні на тиждень: це теж непогано, якщо пропонують і в тебе вдома є умови для роботи - погоджуйся. Особливо якщо до офісу добиратись потрібно не п’ять хвилин, а більше години в нескінченних заторах. Я вже п’ятий рік так працюю, і в офіс зовсім не тягне. А як порахую, скільки грощей зекономила - і на проїзд, і на зайвий при дистанційці “марафет”, і на дорогу каву зі снеками - то можна вважати, що у відпустки я їздила фактично безкоштовно.

Ще один цікавий секрет економії часу, яким би мені хотілось поділитись, описаний одним із основних його законів:

Робота займає стільки часу, скільки на неї відведено.

Звісно, це стосується не лише безпосередньо робочих задач. Ти можеш дати собі команду: “Я приберу в кімнаті”, а можеш - “Я приберу в кімнаті за півгодини”, ще й таймер поставити. У другому випадку відволікань буде менше, бо є чіткий дедлайн, до того ж не на міфічному горизонті у кілька місяців, як це часто буває на роботі. Щоправда, тут треба бути уважним, тому що створювати собі додатковий стрес не завжди раціонально, та й деякі люди в таких умовах працюють ефективніше, а деякі - просто “зависають” і не знають, за що хапатись. Тому дуже жорсткі дедлайни в умовах насправді не дуже термінових справ - не завжди вдала ідея, але все ж їх наявність дисциплінує. Знаєш, що можеш прибрати за півгодини, носячись по кімнаті реактивною ракетою? Дай собі годину, щоб зробити це з задоволенням, під улюблену музику, але все ж зробити, а не “зависнути” за комп’ютером через десять хвилин.

До речі, про музику. Навушники - то справді винахід богів з точки зору будь-якого тайм-менеджера! Завдяки ним ти можеш обговорювати робочі питання з колегами чи клієнтами, при цьому маючи вільні руки (чи то для роботи, чи то для помішування цукру в новій чашці кави). Або слухати улюблені подкасти чи аудіокниги, прогулюючись чи виконуючи механічну роботу. 

Тож користуйся всіма можливими фішками економії часу зважено, і побачиш, як вільних годин в твоєму графіку стає все більше, а якість життя зовсім не просідає.

Квест третій: протягом щонайменше трьох днів намагайся робити якомога більше справ водночас, а для справ, які не можеш зміксувати з іншими - став чіткі дедлайни. Раджу почати з вихідного дня, щоб адаптуватись і перевірити, як цей підхід працює поза робочими стресовими ситуаціями.