1. Що твоє - повернеться?

Що таке той наш менеджмент, якщо говорити простою українською? Наука управління.

Що таке гарне управління? Це коли ти береш певний ресурс (неважливо, чи то час, чи то десять тонн вугілля, чи тридцять співробітників відділу, які тобі мають підкорятись) і використовуєш його максимально ефективно.

Що нам потрібно для максимально ефективного використання часу? Правильно - зрозуміти, скільки його в нас є, на що він витрачається зараз, і як це все діло можна оптимізувати. А під оптимізацією, як ми вже з’ясували, мається на увазі грамотний розподіл часу між всім, на що його необхідно витрачати.
То що ж є необхідним? Саме з визначення цього і починається твій тайм-менеджмент.

***

Якщо звернутись до відомої теорії - піраміди потреб Маслоу - то ти дізнаєшся, що в першу чергу маєш дбати про фізіологічні потреби. Можливість дихати, їсти, спати. Класичний підхід додає сюди ще заняття сексом, але з поваги до почуттів асексуалів я дозволяю собі пересунути цю потребу трохи вище - до рівня соціальних.

Але навіть на цьому рівні ти вже можеш задати собі питання: як я розподіляю свій час? Окей, дихаємо ми всі наче однаково, але на їжу чи сон у людей різні погляди. Хтось витрачає години на смаження котлет і варіння борщу, хтось надає перевагу кафе та ресторанам, хтось замовляє їжу додому, щоб не витрачати час ні на приготування, ні на очікування за столиком. А хтось варить макарони чи гречку і радіє життю. Я не пропагую харчування одними макаронами, бо це не здорово, але з точки зору тайм-менеджменту готувати таку просту їжу дуже ефективно, бо вона займає мінімум часу і вашої уваги. Тож дозволь це собі хоча б раз на тиждень, навіть якщо ти адепт високої кухні.

Те ж саме і зі сном. Є люди, які сплять шість-сім годин і добре висипаються, є ті, хто постійно порушує режим, а потім намагається “відіспатись” після безсонних ночей за переглядом серіалів. І - сюрприз! - їм це не вдається! Бо організм наш влаштований не так, він плювати хотів на ваші “Ігрища престолів” і робочі дедлайни. Йому б порядку та стабільності - навіть якщо він свого часу не голосував за біло-блакитних. 

Виділи певний час на сон, виходячи з свого робочого та життєвого графіку, і намагайся його дотримуватись. Звісно, будуть виключення: десь захочеться (чи доведеться) засидітись до глибокої ночі, десь, знаючи, що потрібно дуже рано вставати, ляжеш спати о восьмій замість десятої. Але хоча б приблизні орієнтири допоможуть твоєму тілу і мозку ефективніше відпочивати. А потім - ефективніше працювати. І ефективніше менеджерити свій час, бо набагато менше дорогоцінних годин будеш витрачати на спроби прийти до тями після чергового “ну я ще одну серію і все!”

Точно такий же аналіз ти можеш провести і з рештою потреб. Задай собі питання: на що я витрачаю свій час, і чи потрібно це мені? Спілкування з друзями - чи не займає воно забагато часу? Можливо, варто зустрічатись рідше, і тоді розмови будуть більш наповнені, цікаві і цінні? Робота - чи можу я виконувати свої задачі швидше, а решту часу приділити своєму гобі чи вдосконаленню своїх навичок для потенційного кар’єрного росту? Чи краще плювати в стелю і вести нескінченні small-talk про погоду і дурних клієнтів, вбиваючи час, який набагато ефективніше вбиває мене?

На всякий випадок нагадаю, що мова зараз йде не тільки про те, як зекономити час. Можливо, ти дійдеш висновку, що деяким сферам твого життя потрібно виділити більше “людиногодин”. Це окей. Це теж оптимізація.

***

Іноді в спробах з’ясувати, що ж для них насправді цінне, люди занадто серйозно сприймають приказку “Відпусти, якщо твоє - повернеться”. І вони це роблять не лише з іншими людьми, наївно думаючи, що відштовхувати чи ігнорувати друзів, рідних і коханих - це безумовний шлях до їхнього серця. Звісно, іноді це працює, але не завжди.

Жив-був Микола, який дуже любив кататись на велосипеді. Почув він одного разу цю приказку, сів на велосипед, задумався... І відпустив кермо. Воно повернулось - але не в ту сторону, в яку б хотілось Миколі. І фокус "Мамо, я їду без рук" - "Мамо, я їду без зубів" вдався на всі сто.

Чи робить це Миколу поганим велосипедистом? Чи робить це його велосипед чи кермо недостатньо відданими своєму господарю? Мабуть, що ні. Просто іноді треба обіймати міцніше те, що ми любимо і тих, кого ми любимо, а не випробовувати їх на міфічну міцність. І самостійно приймати рішення про те, що для нас цінно і важливо, а не покладатись на “знак згори” чи копняк під зад від ображеного нашою холодністю друга.

~~~

Отож, квест перший: визнач, що для тебе цінно і важливо в цьому житті. Розстав пріоритети. І не дозволяй іншим робити це за тебе - твоє життя то твій хрест, і лише тобі обирати, з якого дерева він буде зроблений.