Ті, що приходять зі снів
На межі зими
Мій листопад… Моя частинка дива -
Лише Ілюзія, закутана в туман.
Не яблуко мені лишилось - слива,
А гріх той самий в мене. Правда і обман.
Сплелися в танці перших снігопадів,
Що дивним сріблом вкрили бронзові стежки.
Палач зими чомусь іще не стратив.
Мої осінні хмари, сірі і важкі.
Мій листопад… Моє чекання зрушень -
Осатанілий вальс на рандеву вітрів.
І я між ними - вклякла від напружень
Та вже давно готова вийти на прорив.
За межі осені, де завірюхи
Гудуть у лініях електропроводів.
Мій листопаде, слухай, лиш послухай!
Ти ж перша ластівка грудневих холодів!
Пробач, мій листопаде, я замерзла.
Що вже і шарф і рукавички не спасуть.
Я вічність з льоду у душі пронесла.
У мій принишклий сад, де часу свого ждуть.
Троянди дві, як дві частинки літа -
Моя любов і світла віра у дива.
О, листопаде, ти - надія вбита,
Що в грудні вже не буду я одним одна.
Відредаговано: 07.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
