Глава 9.

Його пальці дрібно тремтіли, коли він тиснув на дверний дзвінок. 

“В чому справа? Що з тобою? Прийди до тями!” — наказав сам собі Лесь.

Ніка досить довго не відчиняла. А коли відчинила, він ні фіга не заспокоївся. Навпаки. Було враження, що потрапив до неї на прийом в офісі.

— Привіт, — абсолютно нейтрально привіталась вона. — Заходь.

Поки він роззувався та знімав куртку, вона повернулась та пішла на кухню, кинувши йому через плече:

— Випʼєш щось?

Він тільки хмикнув у відповідь. Подумав, що вона його підколює за минулий раз. Але вона зупинилась й запитала ще раз:

— Не зрозуміла. То будеш щось чи ні?

— Ні, дякую. Я за кермом.

— А я випʼю, — сказала вона й подалась на кухню.

Коли він зайшов за нею, вона саме підливала коньяк у келих з ледь помітними слідами помади по краю. 

На якийсь час запанувала незручна тиша. Здавалося, ні він, ні вона не знали з чого почати. Врешті Ніка сказала:

— Здогадуєшся, чому я тобі подзвонила?

— Ні, — коротко відрізав він. 

Його сильно напружував тон їхньої розмови. Олекса почувався геть недоречно та некомфортно.Точно «не у своїй тарілці». Але, як кажуть, у Римі роби як римляни. Тож він глибоко вдихнув і спробував адаптуватися до “теплої” зустрічі Ніки. 

— Геть ніяких варіантів? — скинула брови вона.

— Я не знаю точно твоїх мотивів, — Лесь намагався звучати спокійно та впевнено, хоча відчував, що закипає. — Але, якщо дозволиш, скористаюся можливістю та дещо запитаю. Ти подумала над моєю пропозицією?

— Дякую, що запитав, бо я все сумнівалася, чи памʼятаєш ти, що мені тут наговорив з пʼяних очей. 

— Так, памʼятаю. Я був не настільки пʼяний.

— Й що? Не передумав? Пропозиція все ще в силі?

— Не передумав.

— Навіть після того, як протверезів? 

— Навіть після того, як протверезів. 

Ніка натурально закинулась коньяком, витягнула сигарету з пачки на столі, відкрила двері на лоджію, стала у дверях та закурила: 

— Й тебе нічого не бентежить? Не виникло думки піти від… — вона смачно затягнулася й видихнула разом з димом, — Альки?

— Ні, не виникло. Я не можу. Вона не готова.

— Угу, — кивнула головою Ніка. — Вона не готова. А ти? Ти готовий? Готовий кинути її?

— Ти хочеш, щоб я пішов від неї? Про це не йшлося.

— Ти не відповів на запитання.

— Ні, я не готовий. До чого ці питання? Навіщо вплутувати Алю? Наші з нею стосунки тут геть ні до чого. 

— Серйозно? — посміхнулася дещо глузливою посмішкою Ніка. — Ти справді так думаєш? Ти хоч уявляєш, що буде, якщо вона дізнається?

— Вона не дізнається. Від мене точно ні. Я не збираюся робити боляче твоїй сестрі. Гадаю, ти теж. Тож ми просто будемо обережні.

— Як у тебе все просто! — вирвалось у Ніки.  

Прозвучало дещо розпачливо.

— Чого ти боїшся? — Лесь підійшов до Ніки й зазирнув у вічі. — Я нічого такого тобі не пропоную. Просто повернутися до статусу-кво. Це чисто ділова пропозиція. Нічого більше. 

— Ділова пропозиція? — звела брови Ніка, помовчала й тихо додала: — І нічого більше… 

Ніка так на нього подивилася, наче пройшлась гострими нігтями по серцю, залишаючи свіжі подряпини, які пекли та саднили.

— Що ж… Добре, — скинула голову вона. 

Потім затушила сигарету, підлила коньяку й рішуче пройшовши повз нього скомандувала:

— Йди за мною!

Коли вони зайшли у спальню, вона зупинилася біля ліжка, він за декілька кроків від неї.

— Давай подивимось, чи мені все ще цікава ця пропозиція. Роздягайся! — раптом наказала вона.

Від її голосу та погляду раптом потягнуло крижаним холодом північних морів. Чомусь згадався той день, коли вони познайомились та їхній перший раз. 

Лесь завмер. Просто стояв і дивився на неї. Кров пульсувала у венах, груди здіймалися від поверхневого неспокійного дихання. 

До кінця незрозумілі дикі почуття збурились та звилися в ньому, мов стовп пилу в ураган. Він сам цього не усвідомлював, але пропонуючи їй себе він був не готовий повернутися в той формат відносин, з яких вони починали. А зараз відбувалося саме це. 

Здається, він геть її не знає. 

— Ну? Чого ти чекаєш? Передумав? Чи час ексклюзивної пропозиції сплив?

Він мовчки дивився на неї. Дивився на красиву жінку у діловому брючному костюмі, який ідеально сидів на її стрункій фігурі, що тримала у тонких пальчиках келих з коньяком. Від неї пахло сигаретами та алкоголем впереміш з ледь відчутним запахом витончених парфумів. Вона дивилася на нього так, що він раптом відчув себе невільником на ринку рабів у древньому Римі.