«ті, кого не мало бути»

Пролог

1999 рік
Дівчинка не кричала.
Вона сиділа на холодному металевому ліжку й дивилася в кут кімнати, де хтось стояв.
Його не бачив ніхто з дорослих.
— Вона знову дивиться “туди”, — сказав чоловік у білому халаті.
— Зафіксуйте, — відповів інший. — Рівень страху?
— Нуль.
Це було найгірше.
Бо істота в кутку усміхалась їй, нахиляючи голову, ніби впізнала.
— Вона нас бачить, — прошепотіла дівчинка.
— Кого? — різко запитали.
Але вона мовчала.
Бо істота піднесла палець до губ.
У сусідній кімнаті хлопчик бився в ременях.
Не від болю.
Від люті.
Коли світло мигнуло — одна з камер згасла назавжди.
Проєкт закрили через три місяці.
Дітей повернули.
Але світ уже знав їхні імена.

Марія Темна

Подобається

#1584 в Фентезі
#365 в Міське фентезі
#4904 в Любовні романи
#94 в Любовна фантастика

У тексті є: темний, емоційний, інтимний

Відредаговано: 12.05.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись