Сью

Розділ 2. Дорога до Англії

Біла водяна лілія була справжні подарунком для зневіреного батька. Єдиною розрадою і щастям була вона – Сьюзанна, так схожа на свою матір.

Коли донці виповнилося 3 місяці її забрали до сиротинцю. А як же батько? Ні, він не помер, залишився живим, але настільки бідним, що не мав й цілих черевиків. Доньку в нього просто забрали.

***

Дівчина в сиротинці просто росла: не знати їй було ні батьківської ласки, ні маминого слова, та не зважаючи на це вона виросла милим дівчам з чистим серцем.

А коли їй виповнилося п'ятнадцять, приїхала батькова тітка. Де вона була ці роки? – у Лондоні, вона шукала її довгі чотирнадцять років. І вона приїхала, щоб забрати любу небогу. Тітка Дженні була добра і мила жінка, та протягнула вона не довго: через якихось десять днів віддала Богові душу і Сьюзанна знову залишилася одна. По сусідству тітки Дженні дула противна панна Ферсон, яка потребувала служницю, та люд запротестував, і Сьюзанна знову опинилася в дитбудинку. Звісно, хто буде морочитися і вести її аж в Нову Шотландію? – її залишили в притулку неподалік Лондона.

Anna Stoun

Подобається

#10759 в Любовні романи
#433 в Історичний любовний роман
#1620 в Молодіжна проза

У тексті є: романтична лінія, захопливий сюжет, часи вікторіанської епохи

Відредаговано: 04.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись