– Так вже склалося, що поробиш... – світловолосса Анет поклала свою руку на плече Сьюзі, а та у відповідь важко зітхнула.
Сьюзі задивилася у вікно, вона кліпнула і далі незворушно дивилася в далечінь.
Звісно, в цій ситуації немає ані дрібоньки її вини. Її ж бо й на спомині не було, коли писалася її доля.
Дівчина, що носила таке прекрасне ім'я – Сьюзанна, що означає "біла водяна лілія", народилася 1876 року в Новій Шотландії, та зараз вона сиділа в дитячому будинку, що за пів милі від Лондона.
(Тут варто було б додати передмову про її історію й життя, та я краще виділіть на це кілька розділів)
Батьки Сьюзанни були найневиннішими людьми на світі. Батько був пастором, а мати – вчителькою Шарлоттаунської школи.
Джим Ферроу, вже згаданий вище батько дівчини опікувався Шарлоттаунською Церквою. Він був добрим, милостивим, і щиросердним чоловіком; завжди піклувався про свою дружину та відповідально ставився до роботи. Допомагав людям в усіх їх проханнях, не засуджував їхніх помилок. "Кожна людина схильна помилятися, адже це - частина життя" – казав він якось на проповіді. Джим був володарем блакитних очей і темного волосся, цей чоловік був доволі повненький, що робило його ще добрішим й на вигляд. Зовнішньо Сьюзанна не сильно була схожа на нього – успадкувала тільки квадратне підборіддя й маленьку родимку на шиї нижче правого вуха, та серце вона мала настільки ж добре, як батькове, а ще гарний музичний слух.
Мей Ферроу, мати дівчини, була справжньою красунею ще й з добрим серцем і хороброю вдачею. Не дивно, що дівчина була такою вродливою: матір наділила її кучерявим каштановим волоссям, карими очима, густими віями й пухлими губами, а ще рівним носом, й, можливо, дрібкою сміливості.
Батьки заручилися в неранньому віці – коли Джимові було 26, а Мей 22. Вони не мали розкішного весілля, так як Мей була сиротою, а Джим походив з бідної сім'ї, лише взяли шлюб в Церкві. Через рік після цього, незадовго до народження Сьюзанни батьки Джима померли від запалення.
По тому народилася Сьюзанна...
Це було найвродливіше немовля в світі. Через кілька тижнів після її народження, мати померла від лихоманки.
– Джиме, любий, – казала вона до чоловіка, коли вже відчувала, що наближаються обійми смерті, – назви її Сьюзанна.
Сьюзанна - біла водяна лілія, улюблена квітка померлої Мей Ферроу...
#10716 в Любовні романи
#432 в Історичний любовний роман
#1574 в Молодіжна проза
романтична лінія, захопливий сюжет, часи вікторіанської епохи
Відредаговано: 04.04.2025