Солодка розрада

  Вечір. Небо затяглося хмарами, не видно, як сонце ховається за обрій.                                                                                                                              

Дівчина сидить на кухні. Навколо свічки, на столі  -  пляшка вина із валідолом, а поруч  -  шоколад. Багато шоколаду. В очах злегка бринять сльози. Вдивляється кудись у порожнечу. Наче хоче заглянути крізь простір. Переживає злощасний розрив, кинув хлопець. Сумно і боляче. Просто в розпачі. Думки гризуть із середини. Не любить залишатися наодинці із собою та сумнівами, але зараз конче необхідно. Потрібно все обдумати, вирішити, як жити далі. Що робити?

   Сидить наче у трансі. Стільки зусиль, старань марно. Чому завжди так? Вкотре? Вдруге? Чи навіть втретє? Ще одна історія кохання без щасливого кінця. Може, вже і ніколи не буде.  Відчуття, наче таке буває лише у казках.

  У голові майнув дуже дивний та неприємний здогад. Він зараз десь сміється, розважається, а вона мусить страждати й захлинатися сльозами? Причому, що Аркадію про це відомо.            

   “Цікаво, чому це? “ – подумала. “ Та якого біса, взагалі маю страждати? Це його вибір і на нього вплинути ніхто не може. Це не нормально”

  Відламала  і з’їла шматочок шоколаду. Ох. Солодка розрада. Якщо вже так, значить, це Божа воля. Він забирає  з життя тих людей, які потрібні лише для того, щоб дати урок.                                                                                Насамперед потрібно ставити на перше місце себе. Що ж, нехай, усвідомила це. Сьогодні прийде кінець стражданням. Так, боляче, але впевнена, що здолає це.

  Глянула на бокал. Взяла і разом з пляшкою вилила вміст. Сіла на місце. З’їла ще шматочок. Це таки щось неймовірне.

Тепер вчимося цінувати себе. Давно пора це розбити. Розуміє, що він не вартий її. Заслуговує набагато кращого.

   Підійшла до дзеркала. Глянула на своє відображення. Усміхнулася. Красуня. Ніхто не вартий того, щоб страждати заради нього. Сама зробить себе щасливою, і для цього не потрібен жоден хлопець. Хоче жити, а не заливатися слізьми чи просто існувати. Ще шматочок шоколаду  -  й усмішка стає ширшою.                                                                                                                                                                          А таки справді безмежно красива, особливо, коли щаслива!