Тріск кришталевого серця

Тріск  кришталевого серця

   Вероніка стоїть при вході в будинок. Виглядає чоловіка. Вже майже світанок, а його досі немає. Казав, що  затримається на роботі, але телефонувала, як виявилося після обіду, туди не повертався. У друзів також немає, а сам не відповідає на дзвінки. Може, сталося щось? Таке вперше. І це лякає. Душу гризуть сумніви.

   Втомлена і знесилена, сповзає по дверях додолу. Здається, що ще трохи  -  і заплаче. Надворі прохолодно. Але це не хвилює, адже переймається чоловіком. Може захворіти, але сил піднятися не має.

   Схилила голову на двері. Враз вона стала дуже важкою,  як і повіки. За щораз розплющувати очі все важче. Втома здолала. Заснула, не зважаючи на холод.

    Розплющила очі від скрипу хвіртки. Глянула на годинник – дев’ята ранку. У полі зору з’явився Олег, якого чекала понад дванадцять годин. Змусила себе піднятися.

- Доброго ранку, – він усміхнувся.

- Серйозно?

- Що таке?

- Де був?

- Завал на роботі. Як бачиш, затримався до ранку. Дуже втомлений, хочу швидше лягти на ліжко і відіспатися.

- Телефонувала, там тебе не було ще з обіду. Навіщо  зараз брешеш?

- Слухай, не втомлюй ще більше своїми питаннями.

- Кажеш, втомлений? А нічого, що цілу ніч не спала, чекаючи? Про мене подумав?!

- Та що вчепилася?

- Скажи, де був?

- Пусти у дім, – лише зараз зрозуміла, що весь час стояла в проході. Хотіла відійти, але передумала.

- Нікуди не підеш, поки не скажеш, де був.

- Де був? Справді хочеш знати? Проводив час разом із коханою жінкою! А зараз пусти, зберу речі і піду.

- Ні, – ошелешено опустила руки. Чоловік ввійшов до будинку. Кинулася за ним. Той швидко почав збирати речі.

- Не можеш цього  зробити.

- Справді? Чому це?

- Я тебе кохаю.

- А я тебе ні. – Спробувала зачинити двері шафи, але відштовхнув. Поклав останню сорочку і з гуркотом сам зачинив дверцята. Зробив це з такою силою, що фігура кришталевого серця, яке їм подарували на весілля упала і розбилася на друзки. У серці  біль, наче тріщить по швах.  Доганяти немає сенсу.                                                                                                                                                         Опускається на коліна. Сльози крапають на уламки. Пішов назавжди. Залишив по собі тільки розбите вщент кришталеве серце…