41. Грегорі.

Домовитися з молодими альфами було легше. Вони мали більш сучасні погляди тому йшли на контакт більш активно. А от старе покоління розводили руками і гарчали, що ми руйнуємо устої і це призведе до хаосу. Не дивлячись на безліч нових подій в моєму житті я не забув, що ще не помстився за кохану жінку. Я розумів, що банально вбити всіх хто причетний до мук моєї дівчини то занадто легко для них. Я хотів, щоб вони жили і мучилися. А для цього мені була потрібна інформація про всіх. Першими в списку були колишня родина Мартіни. 
Тому приїхавши до зграї сірих вовків, я пішов до Марка, щоб привітати і обговорити нові закони і між розмовою дізнатися про Драгомира і Аїду та того покидьок  Мітча.

     Як виявилося сама доля покарала Мітча. 
Тому що він допився до того стану, що наклав на себе руки. Мені стало шкода , що він так легко уникнув покарання. Про долю тих двох, що були з ним в ту ніч, Марк нічого не знає, адже вигнав їх із зграї. 
-А навіщо тобі знати долю тих.... – видно Марк підбирав слова, щоб якось їх назвати. 
-....Тих.... двох... 
- Вони намагалися зґвалтувати Мартіну. – прогарчав я. Ніколи не заспокоюсь скільки часу не минуло, як би не покарана доля тих покидьків ніколи не пробачу собі, що через мене Мартіні довелося пережити ті події. 
- Коли?!  
-Коли вона прийшла до батька, а вони з Аїдою  її вигнали, вона пішла серед ночі через ліс і зустріла там.... коротше через стрес, що вона пережила вовчиця й прокинулася. Щоб захистити її життя. 
- Я знав цю історію під іншим кутом. – роздратованно промовив молодий вожак зграї. 
- Аїда сказала, що Мартіна прийшла до них і почала кричати і лізти до неї битися і батько захищаючи її, вигнав Мартіну. Я тоді їй довіряв, тому навіть не подумав, що вона може брехати.  
- А тепер не довіряєш?  
- Ні, після того як вона намагалася маніпулювати сином і зрештою коли зрозуміла, що я не піддамся маніпуляціям та погрозам привела його до мене і пішла геть навіть не попрощявшись з ним. І при зустрічі робить вигляд, що він їй ніхто... Після того як зникло кохання до неї я  пригадую своє життя біля неї    її   вчинки, то дивуюся як я не помітив хто біля мене?  
-То ти не проти, щоб я їх покараю? І зграя не буде ставити їм на захист? 
-Дивлячись, що ти плануєш зробити? 
- Не хвилюйся, вбивати їх не буду. То дуже просто. 
- Ну, подивимося. Якщо ти не перегибатимиш палицю то я нелізтиму. Але зрозумій мене правильно, як-не-як вона мати мого первістка. А після смерті брата батько сильно здав і якщо я зганьблю зграю  то він не витримає такого удару і .... 
- Добре. Я все зроблю красиво і по закону. А до речі про закон ти мене підтримаєш? 
-Так. Ми з вами.