Я йшов до ватажка зграї білих вовків рішучий до дій. Я був готовий до будь якої реакції, до агресії, до звинувачень.... Але я не був готовий до того, що він виявиться її рідним дядьком. І йому буде відверто плювати на закони. Він буде готовий порушити їх всі заради плиміниці і внучки.
- Я вже одну рідну людину так втратив. А тепер знову все повториться. Припхався сюди. І права качаєш! – прогарчав альфа.
- Я не знав, що вона моя істина. Ви до речі теж її свого часу кинули. -від почутих слів, вожак змінився в лиці ще сильніше і гупнув кулаком по столі. Ми вже добрих пів години сварилися. І кожен гнув свою лінію. І не хотів поступатися.
- Так, ми повірили покидьки, який забрав мою сестру. Мої батьки покорилися законам які явно вже прийшов час переписати, адаптувати на новий лад. І повір я вже працюю над цим. Я не знімаю з себе вини за те що не забрав Мартіну після смерті сестри, але тоді я був обмежений правилами і рамками. Які планую змінити.
- Ти про що?
- А ми вже на Ти?!
- Так! - прогарчав я терпіння мене покидало.
- Ти ще зовсім молодий як на мене. Ну принаймні мірками віку, хоча й місками теж. Ти майбутній альфа зграї, а поводився як юнак. Вчись витримці. А то твою зграю очолить Мартіна.
- Так. Я не можу повернути час і виправити жахливе дитинство Мартіни, але я можу покарати винних, не фізично то досить просто для них, а саме...Хоча твоя підтримка знадобитися точніше твоїх зграї.
- Слухаю!
- Я відправив на одобрення старійшин правки в наші закони.
- Які саме?
- Ну якщо в двох словах то якщо істинний самки з іншої зграї і вона переїжджає до зграї чоловіка. То вона не позбавитися членства в зграї автоматично, як це було раніше. Вона залишається під захистом зграї де виросла до кінця життя. В разі смерті матері право на дитину матиме рідня з обох зграй рівноцінно. Жінка матиме право відмовити чоловікові навіть якщо він істинний. І ....
- Ти ще скажи, що і очолювати зграї вони зможуть.
- Я не договорив. А ідея класна до речі, бо дивлячись на тебе я сумніваюся, що ти зможеш очолити зграю. Навіть твоя донька більша альфа ніж ти.
- А тобі не здається, що ти перегибаєш?
- Ні не здається. Вчися слухати і терпіти....
Ми ще довго сварилися...обговорювали пункти нових законів...мені нарешті частково розповіли, що сталося з Мартіною. Від почутого, що сталося і розуміння, що могло статися голова йшла обертом.
- Я тобі розповів лише частину. І я ще досі знаю лише одного з тих трьох покидьків, що напали на Мартвну. Але я з'ясую їх імена і покарання всіх.
- Залиш це мені. Я сам з'ясую і покараю. Це моя справа помститися за свою самку. Ти правий потрібно це зробити так, щоб вони довго від кожного шороху шугалися.
- Оце мені вже подобається. А то думав, що плиміниці зовсім слабкий істиний дістався, а ти якщо подорослішав то толковим альфою станеш. Можливо.
- Стану!
- Тоді залишайся, але пам’ятай тиснути на моїх дівчат я тобі не дозволю. І буду вдячний за можливість спиратися в просуванні нових законів і на вашу зграю.
- Можеш на нас покластися, я договорюся з батьком. – мене посилили в гостьовий будинок де я жив фізично, а думками був з Мартіною та донькою.