Для малих мрійників

На маленькій планеті КІТ-27, яка кружляла навколо далекої яскравої зірки, жив хлопчик на ім’я Фтід. Він мріяв побачити справжній космос, але його народ ніколи не покидав планети. Так,саме так і є,ніколи. Фтід був розумним і допитливим та часто виходив у нічний ліс, щоб дивитися на зірки, які здавалися йому далекими друзями.

Одного разу під час прогулянки він почув дивне гудіння. Під деревом лежала маленька капсула, схожа на довгий овал з металу. Коли Фтід підійшов ближче, з капсули випурхнуло щось, схоже на сяючу фею.

— Привіт! — промовив незнайомець з капсули. — Я — Циді, зоряний друг. Моя місія — знайти тих, хто мріє, і допомогти їм здійснити їхні бажання.

Фтід затамував подих. Він розповів Циді про свою мрію побачити космос. Циді сяйнув:

— Тоді я покажу тобі світ за межами КІТ-27!

Циді створив для Фтіда легкий зоряний костюм, і разом вони піднялися в небо. Планета КІТ-27 стала маленькою кулькою серед незліченних зірок. Фрід побачив інші планети: одну, де жили прозорі істоти, які співали світлом, іншу — з горами, що світилися різнокольоровими вогниками.

Кожна нова зупинка відкривала для нього неймовірні дива. Але найдивніше було попереду. Циді показав йому Велику Космічну Раду — зібрання мудреців із різних куточків Всесвіту. Вони обговорювали, як зберегти мир серед зірок.

Фтід зрозумів, що навіть у такому безкрайньому світі найголовніше — це дружба, турбота і взаємодопомога. Він подякував Циді і повернувся на рідну планетує, тепер уже знаючи: його місія — поділитися з іншими тим, що він бачив, і вчити берегти свій дім і своїх друзів.

І хоч мандрівка завершилася, Фтід завжди пам’ятав: космос сповнений чудес, і найбільше диво — це вміння мріяти.