Я знову йду поміж поля…
Я знову там… Цілую небо…
Моє життя… Моя Земля...
А іншої мені не треба!
Я знову йду… Моя краса!
Тут сміх на радість! Плач - на гніт!
Тут тільки-тільки Небеса
Легенько привідкрили світ…
Так! Знову йду.... Чумацький шлях…
Я - єсмь! Є Ти! Є Україна!
Що в тих лісах? Що в тих полях?
Що в тих горах та полонинах?
А, дійсно, що? Я знову йду…
Долаю втому… Йду в Карпати…
Що там, у горах, покладу?
Опришки наші можуть знати…
І знову йду… Іду до моря…
Одеса, Крим, азовські пляжі …
Безмежність … І вода… І зорі...
А там… Десь там, в хоромах княжих,
Бунтує Київ давниною…
Бурлить… Гурутується в Майдан!
Я йду… Він кличе нас з Тобою
Мерзоту знищити й туман…
Я йду… Розсіємо пітьму...
Наснага є, на мій, на вік?..
А втім, бруківку підійму…
І хтось там до Ростова втік….
Я йду.. Я йду своїм шляхом…
У серце дух козацький ллється
Холодним Яром та птахом,
Що Чорним Вороном назветься...…
Я йду… Це, - Воля! Що ще треба?
Мабуть.. Ще трошки… Трошки сили…
Щоб просто зрозуміти Небо,
Що нам майбутнє привідкрило…
А далі? Йду! Я йду! А Ти?
Іди! Візьми у путь дитину…
Лише в дорозі нам зрости
Та… Збудувати Україну!
Отак.. Моря… Поля… Ліси…
Я йду…Вантаж життя згинає....
І що у Бога не проси,
Чи він Тобі відповідає?..
Життя, - це шлях! І я іду!
Чи, - переможу? Чи, - загину?
Все те, що є… Все, що люблю…
Чарівне слово,- УКРАЇНА!!!
Відредаговано: 25.08.2022