Свята є Українська лють!

ГІДНІСТЬ

Я не знаю коли…. Я не знаю чому….

Поміж Божих незримих долонь,

У душі у моїй, у житті моєму

Спалахнуло Буття, запалав цей вогонь!

Як назвати його? Відшукати слова?

На мікрони розрізати вічність?

Та… Не ділиться вічність! А хтось назива

Цей вогонь словом “Честь”, словом “Гідність”!

Як палає! Не спалює! Сяє!

Змістом! Сенсом! Буттям і безсмертям творінь!

Коли Гідність відсутня, то й людини немає,

Лиш нікчемна, жива та наділена мовою тінь.

А я й далі крокую перекрученим світом,

Де убогий невіглас розкидає тузи,

Там, де Гідність грошима в домовину забита,

Де за зайву копійку ти і Честь віддаси!

Як без Честі прожити? Хто ж розкаже мені?

Йдуть роки… Ллється сум… Біль в душі… Тільки втома…

Кожен день у борні, в нескінченній війні,

Поки Гідність жива… Перемога? Кому це відомо?

Втім… Ще стукає серце, а значить… Живий…

Маю Гідність і Честь! Я - Людина!

Нескінченна війна… Але цей день новий,

В ньому Гідність і Честь! Так і є! Так і бути повинно!!!

Подобається

#2742 в Різне
#699 в Поезія

У тексті є: слава зсу

Відредаговано: 25.08.2022