Свята є Українська лють!

Свята є Українська лють!

Шуміли зеленню ліси…

Поля в пшениці потопали…

Міста Країни у красі

Біди та горя не чекали.

Хоч знали, – Мордор точить ніж…

(Бо Мордор, то країна чорна)

І що у світі є страшніш,

Чим дика ця орда, потворна?

І Світ боявся. Вірив світ

У силу орків здичавілих.

Знав світ про їх кровавий слід

Де орки йдуть, там скрізь могили.  

Грузин, сирієць, молдован

Кровавих орків не забудуть…

І ми… Як переміг Майдан,

Згадали: москалі – не люди!

Спочатку, – Крим! За ним, – Донбас…

Та вісім літ якась надія

Все ж залишалася у нас,

Що в них щось людське зажевріє.

Наївні! Мріяли дарма!

Рік двадцять другий, місяць лютий…

До нас посунула орда

В брудний солдатський чобіт взута.

Від жаху світ завмер… Війна!

А орки все повзуть й човгають,

Як злісна, дика сарана…

Ґвалтують, ріжуть, убивають,

Грабують, знищують міста

Та наші Українські села!

То, – звірі без душі й хреста!                      

І в нас прокинулись джерела, –

Козацький рід, прадавня суть,

Всі наші цінності духовні

Збудили Українську лють

Та вилили її назовні!

І наші Воїни-Герої

Цих диких орків б’ють і б’ють!

Тож, жоден з москалів не встоїть, –

Свята є Українська лють!

Палають танки й літаки,

З них символ «z» вітри зітруть!

Дається оркам у знаки

Страшна ця Українська лють!

Загарбникам одна дорога, –

Вони усі в землі згниють!

За нами Правда й Перемога,

І Бог, і Українська лють!

Свята є Українська л




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше