6. Пані Свята Смерть

— Її потрібно знайти до початку "дзвонів"! — Нобілія не кричала,  але від її голосу навіть у дорослих чоловіків підгинались коліна.

— Можливо, вона втекла з країни. — Цей хлопчисько єдиний, хто насмілюється з нею говорити.

Пані Санта Муерте завжди ставилась до нього з особливим теплом. Він — особистий скарб, який Нобілія береже.

— Тормента не з тих, хто буде тікати. Вона очікує. Бажання помсти не дозволить їй покинути місто. 

Жінка добре знає свою колишню вихованку і точно впевнена в тому, що Свята Катувальниця повернеться по її голову.

16 років до цього дня…

— Пані Санта-Муерте,  ми привезли ще чотирьох дітей.

Очільниця дивилася на них і бачила лише перелякані очі. Можливо, колись ця дрібнота стане її зброєю,  але зараз це жалюгідне видовище. 

Та коли в кімнату привели її, Нобілія не стримала захоплення.

— Це хто?

— Ми забрали її в матері; вона хотіла продати дитину місцевим бандитам,  щоб вистачило на пляшку.
— Як тебе звати? 

Руда дівчинка дивилася на Нобілію з викликом,  наче зовсім не відчувала страху. 

— Не важливо.  Тепер ти Тормента, від латинського — Катувальниця.

Дівчинка продовжувала дивитися на свою нову господарку,  і в її очах не читалося нічого, крім відчуття та болю.

«Зломлені діти — ідеальний матеріал для створення зброї».

Саме за таким принципом і створювався культ Санта Муерте. Вони викрадали дітей, ламали їх роками, і ті, хто витримував, ставали зброєю.

Всі прихожани — це просто прикриття для втілення плану, над яким Нобілія працює десятки років.


— Знайдіть її будь-якою ціною! — Це наказ, який краще було виконати, адже кожен присутній у кімнаті знав, що стається з тими, хто розчаровує Санта Муерте. 

— Час знову нагадати про себе.  Залиште послання перед недільною службою в місцевому храмі. — Якщо посмішка когось і прикрашала,  то на обличчі Нобілії вона виглядала жахливо.

Два тижні. Дванадцять жертв.  І нарешті, пані Санта Муерте перейде до активних дій. Не існувало людини,  яка була здатна її зупинити. 

— Торею,  а для тебе особливе завдання. — Мама досить рідко давала хлопцеві накази, які б стосувалися покидання території храму SANTA MUERTE, але коли це ставалося, він не мав права на помилку. 

— Все, що накаже Свята Смерть. — Ідеальний син, ідеальна зброя, ідеальний послідовник — саме таким його виростила Нобілія. 

— Ти знаєш її краще за багатьох — відшукай і поверни Торменту в стіни культу. — Пані Санта-Муерте не хотіла показувати емоції,  які викликала згадка про Святу Катувальницю.

— Як накажете.

Кабінет знову став пустим. Нобілія запалила сигарету та затягнулася. Єдина звичка, з якою вона не змогла впоратися, – куріння. Дим обпікав легені, нагадуючи, що вона все ще людина.

— Я скоро прийду за вами, раби Божі. Настав час змінити правила гри, і тепер чорні ходитимуть першими.