Свята Смерть

4. Кай Лаурус

— Привіт,  зраднице! — Кай не бачив Менсу 3 роки і сподівався не побачити більше ніколи.

— Вітаю, капітане.  Я так розумію,  ваші образи не пройшли. — Спокій на обличчі Аморі лише більше напружував обстановку.

Вони деякий час просто дивилися один одному в очі, прокручуючи в голові сюжети з минулого. 

Три роки до цього…

— Ти мене зрадила? — Кай лежав на ліжку, в якому вони кохалися останній місяць. На лівому боці чоловіка — рана від ножа, яку він намагався затиснути.

— Це лише робота, не сприймай на свій рахунок. — Менса прибрала кров з леза і обережно запакувала його в пакет.

— Тобі потрібно забути про минуле, інакше ти не зможеш жити! — чоловік намагався звучати загрозливо,  але голос його ламався, коли він дивився в очі жінки, яка, цілуючи, вгнала йому ніж у бік.

— Тобі не варто було заважати мені, Каю. Я була занадто близько до правди, а через тебе все пішло коту під хвіст. — Так, це була помста чоловікові, який забрав у неї шанс розкрити єдину таємницю, яка їй не піддавалася. 

— Якщо хтось дізнається, що ти забрала ті документи…

— Не дізнається, якщо ти будеш мовчати, а інакше…

— Уб'єш мене? То чому б не зробити це прямо зараз, якщо ти вже почала? 

— Я не планувала тебе вбити, просто хотіла показати, що може бути з тобою,  якщо ти не триматимеш язика за зубами. А ще мені була потрібна твоя кров.

— Навіщо?!

— Не важливо. Швидка скоро приїде. — Менса зробила крок до ліжка та нахилилася над чоловіком. — Ми ще зустрінемося,  і можливо ти мене зрозумієш.

Жінка поцілувала його в губи і покинула кімнату, навіть не поглянувши на того, хто клявся їй у коханні. 


— Ти повернулася заради SANTA MUERTE?

— Не питай, якщо не хочеш почути відповідь. 

— Ти тонеш у брехні, Менсо. Навіщо це все?

Не дивлячись в очі капітану, жінка підійшла до своєї сумочки і витягла звідти чорну оксамитову коробочку.  Деякий час просто дивилася на неї, а потім відкрила і простягнула чоловікові.

— Десять років тому цей комплект доповнював палець мого батька, і поки я не знайду того, хто посмів це зробити, не заспокоюся.

— Питання не в цьому. — Голос Кая звучав втомлено, і Аморі не впізнавала його.
— А в чому тоді питання?

— Навіщо ти створила цей образ Менси Аморі? Чому ти не залишилася собою?

На мить жінка впала в ступор, бо за три роки вже й забувала, що Кай Лаурус — один з небагатьох людей, які знають її справжню біографію та минуле. 

— Бо вони не повинні знати, що я їх шукаю. Та Менса Аморі померла 10 років тому, на своє двадцятиріччя.

Детектив Аморі перекроїла біографію на 99%, залишивши справжнім лише ім'я.  Вік, освіта, родина, походження  — все назавжди стерто завдяки кропіткій роботі в правоохоронних органах. 

Менсу Аморі не цікавить справедливість,  вона хоче лише помсти і правди.  І зараз капітан Лаурус стане її містком до інформації,  яку вона так і не змогла отримати за три роки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше