1. Свята Катувальниця

— Минуло шість місяців, а я так і не змогла до неї дістатися. — Тормента з усієї сили била грушу.

Її руки вже не відчували болю, не відчували нічого. Кісточки біля пальців перетворилися на м'ясо. Добре відбите м'ясо. Жінка не могла заспокоїтися. Її емоції давно не втримувалися в голові. Це все їхня вина. Вина тих, хто створив замість людини машину для вбивств. 

Тіло покидали сили, але дівчина продовжувала бити грушу, намагаючись вибити з неї все, що тільки могла. 

— Я повинна це зробити. Я не маю права на життя, якщо не доберуся до неї. Вона мусить відповісти за все, що скоїла зі мною і не лише зі мною.

Спогади сильніше стискали все в середині. Тормента намагалася їх відганяти. Їй це іноді навіть вдавалося, але не в ті дні, коли вона прокидалася в холодному поту від того, що залишилося позаду. 

Вона сподівалася, що забуде. Після втечі зможе жити нормальним, справжнім життям. Але ні, вона не може. Вона назавжди зламана іграшка культу Санта-Муерте. Вона назавжди зламана іграшка тієї, хто створив цей культ. 

Тормента навіть вірила, що остання, можливо, стане їй матір'ю. Вона не пам'ятала свого дитинства. Пам'ятала лише ті дні, коли провела на тренуваннях, на навчанні з іншими дітьми. І лише до неї пані Санта-Муерте ставилася з якимсь теплом, з дуже специфічною ніжністю.

У неї  менше було побоїв та синців, її рідше залишали без їжі, а  ще з нею говорили. У школах Санта-Муерте з дітьми було не прийнято говорити, адже будь-які розмови поза навчанням – це зайві емоції. Емоції, яких не повинно бути в ідеальних найманців.

Останній удар у груди викликав неймовірний біль. Тормента впала на коліна, опустивши руки на підлогу. З них стікала кров, а тепер кров лилася навіть з носа. Вона була слабкою. Занадто слабкою, щоб дістатися до тих, хто знищив її життя. Все було зовсім не так, як їй розповідали. Хоча й іншим дітям нічого не розповідали.

Дівчина могла б назавжди залишити країну, змінити місце проживання й намагатися забути про все. Лише у неї це не вийде, ніколи не вийде. Адже Санта-Муерте забрала найцінніше — особистість. Більше Торменти не існувало.

Зараз існувала тільки Свята Катувальниця — відступниця культу, на яку було відкрито полювання. Але ніхто навіть не здогадувався, що саме вона стане початком кінця для тих, хто готував кінець для всіх навколо. 

Вона дала присягу, що навіть ціною власного життя назавжди знищить культ Санта-Муерте. Це сталося з двох причин: по-перше, Тормента дізналася, що насправді родина її любила й не викинула десь на вулицю. Вона була їм потрібна. А по-друге, саме Санта-Муерте забрала в неї єдині справжні почуття — почуття до людини, яка стала для неї прихистком. Вони забрали його, і тепер вона прийде по кожного.

Культ знає, що Свята Катувальниця йде, і вона  їх знищить. З усієї сили дівчина вдарила руками об землю. За хвилину до втрати свідомості поклялася собі: 

— Я прийду за тобою. І ти не зможеш уникнути моєї помсти. Я заберу в тебе те, що ти найбільше любиш. Я заберу в тебе владу, Нобіліє!