Святі яйця! Чи Писанки для Елайни

Розділ №4. Принципові питання

 

hBy9roqoxonIuCxh0_yUEVEVFGs69i1ZUgNVT3AZdlErmSv9aKWzrCqendZ-labTXqrNU8uLpmI3W-7N0DQEXD-cM3K_rt9wl263FI3DHD_wyeXkoki3pfg1RiLDbo6CTLSZWr0QlcX8I6W7teqo-UA

Гаряче сонце припікало спину. Я сиділа на краю фонтану, закинувши ногу на ногу, й думала про вічні речі. Про те, як текла вода. Про те, як світило світло над нашими головами. І про те, як містер Гвент сперечався з Дівою за дизайн фонтану:

— А я вам кажу, ці вушка будуть вам абсолютно лишні на голові! — буркотів гном, тикаючи статуї пальцем в ескіз, який він на ходу намалював. — Всадимо одного зайця вам зверху, другого знизу, третього на підлогу і буде вам шість вух для повного щастя!

— Мені для повного щастя треба вони на моїй голові, а не на ногах! Щоб слухати краще чужі розмови. Так що малюйте, Гвенте, малюйте. Це принципово! — розпалювалась Діва, булькаючи водою. — Я вам більше скажу! Мені принципово навіть, який візерунок буде на кожному з яєць. І я вимагаю справжніх писанок! Так, щоб красиво було й охороняло мене.

— Тебе? — не втрималась від іронії та прошепотіла. — Скоріше вже від тебе...

— Та де ж я вам знайду ці магічні візерунки? Я ж звичайний гном, побійтеся Інсанії! — сплеснув долонями дизайнер, хапаючись за гаманець. А потім зробив котячі очі й став прохати. — Може зійдемося на фарбі чи наклейках? Чи хоча б на крашанках? Яка ж там різниця буде тим яйцям...?

— Якщо вашим яйцям немає різниці — то фарбуйте їх чим хочете! Навіть можете натягнути на них пластикові обгортки й кинути в кип'яток, щоб їх зчавило! А мої яйця не чіпайте!

— Так у вас же їх ще навіть немає! — не втримався містер Зінгер і витер бородою спітніле чоло.

— Хочете своїми тимчасово поділитися, поки мої будете розписувати? — загрозливо протягнула Діва, викликаючи в мене мало не астматичний сміх. Ця дамочка в минулому житті точно була далеким родичем Гвента. Так професійно загнати його в глухий кут могла лише гномка. — Загорнемо їх в обгортку з кроликами, ото буде краса...

— Добре, будуть вам ваші писанки! Пані Елайна обіцяла допомогти із замовленням, то накладе магічний орнамент, — здався гном, змушуючи мої брови повзти угору. — А що ви на мене так дивитеся, пані Мортал? Орнаменти малювали лише жінки, ніччю і при свічках! Це знають всі нелюди!

— Певно того і при свічках та в темряві, щоб всілякі нелюди не додали їм ще більше роботи по своїй душевній доброті, — констатувала факт, розуміючи, що все одно не омине. — А то  захоче якась безсовісна Діва сотню писанок, то ніякої ночі не вистачить, щоб їх всіх розписати.

— Мені й кількох вистачить, — спокійно відповіла статуя. — Для багатства, для сили, для кохання і здоров'я...

— Не хвилюйтеся, пані Мортал, я допоможу вам гарно їх намалювати, — бадьоріше додав Гвент, усвідомлюючи, що йому вдалося спихнути на мене частину обов'язків. — І віск вам дам, і фарбу таку, щоб трималася гарно...

— Ви краще мені дайте поспати. А то з цим весіннім загостренням у психів, я взагалі не можу відпочити нормально. Добре, хоч до Алана перебралася і вони не знають його адреси, — мій красномовний погляд зачепився за Діву і став свердлити її. — Нарешті ніхто не вривається опівночі у моє вікно за психологічною допомогою.

— Це ж яку ви їм допомогу могли надати ніччю  у вікні...? — поцікавився гном, роблячи якісь примітки в робочому блокноті.

— Я...? — задумалася. — Я — ніяку. А от балакуча софа, яка стояла саме під вікном і по якій топталися мої клієнти, допомагала їм швидко знайти дорогу назад. Вона в мене дуже охайна була і ненавиділа, коли по ній у брудному взутті стрибали якісь незнайомці.

— Уявляю собі... — тихіше додав Гвент, потираючи бороду. — З такою софою ніякої сигналізації не треба.

— І особистого життя теж, — згадалося, як Алан якось забувся і став цілувати мене прямо на ній. А потім, як ця дама щасливо пускала нам коментарі весь вечір, про його ніжні долоні.

— Пані Мортал, я повернусь до вас в кав'ярню  сьогодні увечері із всім необхідним. А поки що можете йти, я хочу побалакати з пані Дівою про особисте, — з хитринкою додав гном.

— Як бажаєте, — полегшено видихнула і направилась у бік "Тихого дому".

Треба було провідати Алана та підготувати орнаменти для цієї пліткарки. Сподіваюся, вдасться зачинити кав'ярню трохи раніше і вже у тиші розписати ці нещасні яйця. А то в шумі буде важко сконцентруватися. 

YC8upxNtYMbnSu0THQvQWSBJcFCHjsjh91_weqKwFmYnYcjp56jdb-Tsw7C-UnY1u62Z8xwSSxrbDB1EaPj0_gzbKGPJgzKUO3ple9FEZhRalBg0TyDnBCv3dmuQBkCouCuyO4XXIlAI1SSti-Lkq4w


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше