Сарасваті. Ганга.

Сарасваті. Ганга.

Існує розбіжність у традиційному розташуванні гирла священної річки Сарасваті. Річка має впадати в океан чи море Сінду безпосередньо, або річка має впадати разом із річкою Ямуною до Гангу. Варіант, за якого вона пропадає в пустелі, вважає, що річка тече під землею.

Але ці варіанти несумісні. Річка або впадає в море або є притокою іншої річки. Тим більше, що Ганг, в Індії тече в протилежному напрямі Інду і впадає в Бенгальську затоку, а не море Сінду.

Індуїсти вважають, що Сарасваті існує у метафізичній формі, в якій вона зливається зі священними річками Ганга та Ямуна у «Тривені Сангам», як описано в «Пуранах».

Віра в те, що Сарасваті зливається в місці злиття Ганга та Ямуни, бере початок у пуранічних писаннях. Ця віра інтерпретується як «символічна». Вважається, що річки Сарасваті, Ямуна та Ганга є супутниками Брахми, Вішну та Шиви відповідно. У менш відомій конфігурації Сарасваті утворює злиття річок Хіранья і Капіла у формі Трівені біля храму Сомнатх.

В Індії є кілька Тривени, де дві фізичні річки поєднуються з «невидимою» Сарасваті, що додає святості цьому злиттю.

Багато індуси вважають, що місце злиття річок Ганг і Ямуна в Тривені Сангам в Прайяграджі (давня назва, що передається російськими перекладачами як Праяг, у ведичному санскриті звучить як Прая-град, тобто «Рівне місто»), також збігається з невидимою річкою Сарасваті, схід. Це прийнято, незважаючи на те, що Прайяградж знаходиться на значній відстані від історичного русла річки Сарасваті.

Ганг і Ямуна в Індії розташовані на схід від Інду, а в «Рамаяні» вказана річка східна Сарасваті. Тобто одна з річок з ім'ям Сарасваті могла бути притокою Ганга та впадати в нього біля гирла Ямуни.

Махабхарата. Ванна-парва». Книга 3. 6. А Пандави, підшукуючи собі в лісі місце для поселення, йшли з супутниками своїми. Від берегів Джахнаві (Гангі) у напрямку Курукшетри. Побували вони у Сарасваті, Дрішадваті, Ямуні і так, переходячи з лісу до лісу, неухильно просувалися на захід. І ось серед плоских і пустельних рівнин, на берегах Сарасваті, побачили вони ліс, званий Камьяка, улюблений притулок святих пустельників. У тому багатому птахом і звіром лісі й оселилися герої, а самітники, оточили їх своєю турботою і ласкою... І ось з лісу Двайтавану попрямував він до лісу Кам'яка, що зветься на берегах Сарасваті.

179. Радо було йти місцями священних тиртх на схожому на небосхил березі Сарасваті, порослому кадамбою та диким рисом. Щасливі дивилися герої, влучні стрілки з лука, на повноводну, благословенну Сарасваті з її ясними водами. З настанням темної половини місяця Пандави разом із Дхаум'єю, візниками та спостерігачами за царською кухнею вирушили до лісу Камьяка.

82. Далі слід йти до давньої тиртхи Дхарми. Потім нехай іде до чудової Карапатани. Звідти нехай іде нащадок Ману до гаю Саугандхіка! І там найбільший із потоків, найпрекрасніша з річок, найсвятіша річка - богиня Сарасваті, що бере початок під плашкою! Хто вчинить обмивання в її потоці, що виходить із мурашника, хто вшанує там богів і предків, той отримає плід ашвамедхи. Є там важкодоступна тиртха, що зветься Ішанадх'юшита.

Потім слід йти до чудової тиртхи Шантану - Лалітики. А той, хто здійснить омивання в місці злиття Ганги з Сангамою, отримає десять ашвамедх і піднесе свій рід. Далі треба йти до уславленої у світі Сугандхи! Потім нехай іде паломник у Рудраварту. Людина, яка вчинила там обмивання, звеличиться в небесному світі. Скупий у місці злиття Ганги з Сарасваті знаходить ашвамедхі і йде в небесний світ. Хто, прийшовши в Бхадракарнешвару, належним чином вшанує бога, той надалі уникне злої долі і піде у небесний світ.

Людина, яка досягла Гангодбхеди і пропостилася там три доби, отримує ваджапеї і знаходить природу Брахмана. Хто прийде до Сарасваті і наситить богів і предків, той неодмінно скуштує блаженство у світах Сарасваті.

88. Тепер вихваляю тобі, святі місця, які є на північному боці. Підперезана лісами, тече там своїм святим шляхом річка Сарасваті. Тут же несе води до моря стрімка Ямуна. Є тут найсвятіша, благодатніша тиртха Плакшаватарана. Чудовою, святою, благодатною має славу Агнішира. З цього приводу Індра заспівав вірш, який і досі розноситься світом, що виконується двічі народженими: «На берегах Ямуни запалив Сахадева сто разів по сотні тисяч жертовних вогнів, роздав сотню тисяч дарів!» Благочестиві мужі завжди свято шанували також і річку Сарасваті. На ній, у давнину звершували жертвопринесення святі мудреці та валакхільї. Там же, славна, найсвятіша Дрішадваті.

(Варіант 90). Про найчистішу країну опівночі, про її святині Я розповім тобі. Тут багата на заводи, з незабрудненими криницями, з пологими берегами Пречиста Сарасваті. Тут в океан Ямуна великою стременою мчить! Тут Плакшаватарана, добрий, найчистіший криниця, куди браміни, здійснивши жертовний обряд «сарасвата», йдуть обмитися. Тут ключ, іменований Агнішірас, чудовий, добрий, бездоганний.

Тут Сахадева склав жертовний вогнище, висотою на кидання палиці. Саме з цієї причини Індра його оспівав. Та пісня і понині мандрує у світі, і тепер її співають браміни: «Сахадзева приніс жертву Агні біля Ямуни, роздавши дари сотні тисяч!». Річку Сарасваті праведні завжди шанують. Ріші Валакхільї тут приносили жертви. Там пречиста, преславна Дрішадваті, Ньягродхакхья, Панчала, Панчалья.