ЛЮБОЩІ ПРИЧАРУВАЛИ

                              ЛЮБОЩІ ПРИЧАРУВАЛИ

                                   РОМАН

                               РОЗДІЛ 1 ЧАРИ ЛЮБОВІ

  У ГНІЗДИЧІВ, Львівська область, Україна, Європа йде чоловіків троє рудих з гарним рудим волоссям двоє і інший з хвилястим гарним рудим волоссям і блакитні очі, а двоє з зелені один Ласкаві очі, а інший з ніжні — рудий — це є Ярослав і вони друзі.

  В’ячеслав мовив ніжно: — У Гніздичів над річка Стрий сталися чари — жінка потонула і воскресла з мертвих й піднеслася у купальнику у повітря над річка чиста й бурхлива — тепер у літку Григорій мовив Ласкаво: — Думаєш — чи Я — це справа? В’ячеслав мовив Лагідно: —  Думаю — це діяння відьом — треба полювати на відьом. Ярослав мовив Лагідно: — Твоя правда, друже! Будемо полювати на відьом — тут у Гніздичів у наш час, але, як ми їх знайдемо? На — це відповів В’ячеслав ніжно: — Думаю, якось знайдемо, і думаю — то точно відьми — бо та дівчина втопилася люди, як кажуть три дні тому і вона була проста людина, давайте — її опитаємо.

  Троє друзів розпитують дівчина Гликерія, яка була втопилася, а далі воскресла: Григорій: — Гликерія, як ти воскресла?

  Гликерія дівчина русява з зелені чисті очі: — Я пам’ятаю, що Я пливла у річці Стрий наткнулася на дерево в ріці, яке затрягло у камінню і Я об нього вдарилася головою і втратила свідомість, бо в тому місці між лісами — берегів річки є бурхлива течія і Я втопилася, а далі Я опинилася у РАЮ де бачила АЗАЛІЯ Свята — зробила мене щасливою своїм лином поривчастого щастя до мене із ЛЮБОВ ПЕРВОРОДНА і Я бачила БОГА ІСУСА ХРСИСТА і БОГОРОДИЦЮ МАРІЮ — це все краса неймовірна і невимовна — Я там була три доби і все пам’ятаю і своє щастя і ЛЮБОВ Святу.

  В’ячеслав мовив Лагідно: — Що думаєте? Я думаю її розповідь щира, а ви? Ярослав мовив ласкаво: — Це ймовірно — точно і варто розшукати відьом, бо Гликерія — не знає хто саме повернув її до життя.

  І у літку В’ячеслав й Ярослав та Григорій — є на березі річки Стрий й нею милуються й у річці плаває багато людей. Сонце гаряче. Небо чисте. І троє зеленооких і рудих друзів плавають теж. В’ячеслав побачив вогнище старі дерева мертві палять дівчата на камінні березі, а Григорій мовив йому щиро: — Думаєш — це відьми? А В’ячеслав мовив щиро: — Цілком можливо! Але юні вони ці діви привабливі для юних відьом. Ярослав мовив радісно: — Йдемо до них! І вони пішли. Річка Стрий місцями великими має спокійну течію і тепер є кришталево чистою з зелені водорості у ній й верби грані зелені й осики по берегах і трави й квіти ромашки пахучі й рози – шипшини та інші гарні Божі творіння.

  Тепер — над люди добрі й чисті й над річка і її береги природні — нависла хмара — рожева, як соска від щемкого зворушення у діви з Люблячим серцем від краси чоловіка, хмара почала електризуватися — рожевою електрикою спалахує в собі — і вибухнула й розлетілася на протони сфери міні хмари рожеві по формі, як зіниця ока людини — цю форму і має душа — сферу і міні хмарки — наелектризовані — почали линути й спалахувати — рожевою електрикою з відчуттям потужна зворушливість — це надихнуло митців і письменника ДМИТРО ЛЮБОВ АЗАЛІЯ Святого — писати й малювати райське — й райські інші твори — творити — це є над Гніздичів. Люди зачаровані надзвичайною красою і захоплені та зворушені — потужно до глибини сердець Люблячих.

  Хмари рожеві сфери міні тисячі через 9 хвилини зникли, а В’ячеслав мовив здивовано і щасливо: — Я не знаю, що сказати — це дивовижно. Із Ярослав і Григорій прийшли до дівчат, які є  теж руді — одна з таким самим волоссям хвилястим, як у В’ячеслав лагідні блакитні. Інша дівчина з ласкаві зелені очі і руде пряме волосся є Александра, а та з блакитні очі є Марта, а їх сестра – подруга з зелені ніжні очі й руде пряме волосся є Чеслава — три дівиці здивувалися красі трьох молодих чоловік і ті теж, а тепер ті й ті зраділи від Любові до одне одного і х Любощі — одне одного причарували — Марта —  В’ячеслав, Александра — Григорія, а Чеслава — Ярослава.

                                        РОЗДІЛ 2 БЛИСК СЛАВИ

  Теплим літом — по березі річки Стрий йдуть азом тримаючись за руки Марта і В’ячеслав, а Александра із Григоій, а Чеслава з Ярославом — це побачили рибалки й мовили весело: — Що — це за руда сім’я?  

  В’ячеслав мовив до Марта — ніжно і радісно: — Марто — твої ноги пишні, як красива річка, бо вони біжать бурхливо до мене, як бурхлива течія річки Стрий, і біжать спокійно до солодких снів, як течія цієї річки, а волосся руде твоє і пишне — вінець слави і блакитні — вершина краси Любові твоєї ДушІ. Марта — це почула і зворушилася у серці — її серце добре зворушилося і вона обняла В’ячеслава і мовила ніжно радісно: — Навзаєм — ти теж красивий, — і поцілувала його у губи — так солодко, як могла, а він відповів взаємністю — і став щасливим. Александру красу — похвалив поетично Григорій, а красу Чеслава похвалив поетично й подібно — Ярослав. Марта і Чеслава та Александра пригостили В’ячеслава і Ярослава та Григорія  — вином солодким червоним виноградним, яке вони разом випили з ці жінки після плавання й у обіймах — одне одного: милуються оранжево – червоним — красивим заходом сонця, яке їх огорнуло із річкою і береги.

  Люблячі вони і зворушені — і насолоджені Любов’ю одне одного — заснули — солодкими снами:

  В’ячеслав бачить він пливе з своя Марта у річці Стрий і до них припливло щось — і — це щось є човен заповнений — сферами хмарами рожевої електрики з потужною зворушливістю — відчуттям і звуком — це саме і приснилося Марта його мила і добра. І зайшли сфери потужно зворушливі у їх душі.

  Григорій бачить з Александра — однаковий сон де вони взяли у руки сфери зворушливо потужні і запустили руками їх за річку у поле де впали і зробили пшеницю й кукурудзу на смак з відтінком потужна зворушливість — яку вони тепер у сон їдять смажені кукурудза і хліб з маслом.

  Ярослав з Чеслава бачать — однакові сни — і цей сон є таким — обоє закоханих — є у лісі на березі річки Стрий й втікають від звіра — вовка й тут він накинувся їй у шию зубами у Чеслава, а Ярослав кинув у вовка сферу рожеву і потужна зворушливість — зворушила потужно — лютого вовка і він став добрим й почав лизати їм руки — язиком.