Так вже пройшло чимало часу. Я випустилась із дитячого будинку і думала, що буде легше жити, але все виявилось навпаки… Я хочу ЖИТИ, а не виживати!
Раптом, до мене підійшов якийсь незнайомець.
-Привіт. Я Олег
-Маргарита
-Слухай, я тут хотів сказати, дивлюсь на тебе і думаю: «Яка ж гарна дівчина стоїть»
-Дякую.
-Підеш з нами?
-Куди?
-Я навчу тебе жити
-Я не хочу іти з тобою. Мені і так добре,- сказали так, ніби мені байдуже, але, насправді, задумалась. Але доповнила,- мені не цікаво
-Ти впевнена?
-Так
-А мені здається навпаки
Олег говорив надто впевнено. Через переживання я вирішила все ж таки піти з ним. Але даже не уявляла, що може бути далі
#3314 в Детектив/Трилер
#1148 в Детектив
#2546 в Фантастика
#887 в Наукова фантастика
Відредаговано: 13.08.2024