Танець пристрасті

— Чому завжди я виконую роль танцівниці, а ти — лише гість кантини ? — саркастично запитала Лейра у свого брата Лю. Лю, що посміхався, поглянув на сестру, а в його очах вирізнялася іскра доброї насмішки, яка ледве приховувала приховану гордість.

— Комусь же потрібно займатися збором інформації, — відповів він, зберігаючи серйозний вираз обличчя. — А у тебе, Лейро, є незрівнянний талант привертати увагу. Лейра зітхнула, але її очі також заграли зухвалими іскрами веселощів.

— Ти завжди знаходиш виправдання, брате, — промовила вона, майже роздратовано, проте з ноткою замилування в голосі.

Вони проникли до тісної та задушливої кантини  зали, де, якщо вірити чуткам, мав незабаром з’явитися сумнозвісний работорговець. Лейра, в ролі танцівниці, з дивовижною майстерністю приваблювала погляди відвідувачів своїми гіпнотично граціозними рухами. Її фігура пульсувала в унісон з музикою, кожен її крок випромінював впевненість та неперевершену чарівність. Вона усвідомлювала, що кожен погляд був прикутий до неї, і використовувала це на благо їх небезпечної місії. Лю, зайнявши місце за столом, виглядав як звичайний відвідувач, водночас уважно спостерігаючи за оточенням, готовий діяти за будь-якої непередбачуваної ситуації.

І раптом, до неї підійшов чоловік у темному плащі. Лейра відчула, як її серце прискорилося, але її обличчя лишилося спокійним це був їх підозрюваний принаймні Лейра так вважала. Вона сіло на сцену й закинула ногу на ногу, викликаючи довжиною своїх прийомів.

— Ей, красуня, не хочеш пройтись зі мною або станцювати для мене? — незнайомець підняв голову, і Лейра похолоділа від жаху.

— Венар… — цей чоловік міг усе зруйнувати!

Насправді Венар не планував цю зустріч. Він просто зайшов у кантину, щоб випити та, може, знайти когось, хто потішить його цілу ніч. Поки він розмірковував, якого Хата ,Лейра тут, вона продовжувала свій запаморочливий танець, граціозно торкаючись його грудей, відштовхуючи його назад на сидіння, щоб перейти до інших чоловіків, кого вона зачарувала.Венар спостерігав за Лейрою, його серце билося швидше з кожним її рухом, з кожним обертанням її чудової фігури. Сила і краса цієї жінки проникнули в саме його серце, вражаючи його до самих глибин душі. Хіба можна було бажати джедайку? Це здавалося безумством, але для нього це був виклик – він мав цей намір, цю непереборну мрію зробити джедайку своєю.

Лейра розуміла, що присутність Венара може ускладнити їхню місію, але вона вирішила скористатися ситуацією. Продовжуючи свій танець, вона наближалася до інших відвідувачів, уважно оцінюючи їхні реакції. Її рухи були досконалими, кожен жест – продуманий і звабливий. Чоловіки в кантині поглядали на неї з жадобою, і всередині Венара палав гнів. Ця жінка повинна була належати йому, і тільки йому. Ніхто не мав права так дивитися на неї, тим паче доторкатися. 

В його грудях кипіла лють, і він хотів підвестися, щоб розправитися з одним із чоловіків, який особливо нахабно торкнувся її стегна. Лейра жартома відштовхнула його руку та одним легким рухом повернулася до Венара, приземлившись йому на коліна.

— Не втручайся. — Її шарм і рішучість запалювали ще більше вогню в серці Венара. Її рука ковзнула по його грудях. — Ти все зруйнуєш. 

Вона ніжно піднялася з його колін і змінила ритм свого танцю. Значення цього танцю знали небагато, і однією з таких людей був її брат. Це був танець дорослішання, що виконують дівчата її народу, щоб підкорити своїх майбутніх чоловіків. Колись вона обіцяла собі, що ніколи не виконуватиме його публічно, адже він був надмірно відвертим і проникливим. Але зараз вона вирішила використати кожне своє вміння. Лейра почала танцювати з неймовірною грацією і спокусливістю, кожен її рух був магнетичним. Вона знала, що цей танець приверне увагу не тільки всіх відвідувачів, але й самого Венара. Її очі блищали пристрастю, коли вона дивилася на нього, намагаючись передати через танець усі своєї емоції.Венар відчув, як його серце буквально спалахнуло від палаючого бажання. Він розумів, що Лейра тонко грає своєю майстерністю, навмисно занурюючи його в цей непереборний вир. Її танець, спрямований на те, щоб сфокусувати всю його увагу на ній, прив'язував його погляд, розпалюючи вогонь, який палав усе сильніше.

Лю, сидячи за своїм столом, помітив, як змінилося поводження Лейри. Він розгадав її задум – привернути увагу та відвернути відвідувачів палаючим танцем їхнього народу. Але чому ж саме весільний танець? Він зловив себе на думці, що його сестра грає з вогнем. Її рухи стали ще відвертішими й небезпечнішими, а серце Лю стискалося, але він знали, що Лейра впевнена в собі та знає, що робить. Коли Лейра наблизилася до работорговця, її витончені, звабливі рухи зачарували його повністю. Вона відчувала, як його погляд крізь натовп гостро зосереджується на ній, і використовувала цю увагу на свою користь. Її танець був не лише видовищем краси, але й хитромудрим планом для збору необхідної інформації. Вона знала, що його охоронці стануть менш обережними, коли їхній бос дивиться  її магнетичний виступ.

— Ти дивовижна танцівниця, — промовив работорговець із неприхованим захопленням. — Як тебе звати?

Лейра поглянула йому прямо в очі, її погляд ніби виклик кидав усі перепони.

— Мене звати Лейра, — відповіла вона, даруючи йому чарівну усмішку. — А тебе?

— Я — Зелтар, — відповів він, не зводячи очей з її плавних рухів. — Чи не хочеш приєднатися до моєї трупи? Заробиш пристойні гроші. Лейра посміхнулася з хитрою невинністю, вдаючи, що розглядає його пропозицію, хоча її справжньою метою було розвідати всі його секрети.

— Можливо, — загадково протягнула вона. — Але спочатку я хотіла б дізнатися більше про твою роботу. Може, ми поговоримо в більш приватному місці? Зелтар кивнув з видимою жадібністю в очах і запросив її піти за ним до приватного кабінету в задній частині закладу. Лейра скосила погляд на Лю, посилаючи знак, що все йде за планом, і слідувала за работорговцем. Венар, спостерігаючи за всім з глибоким хвилюванням і ревнощами, рушив слідом, готовий втрутитися будь-якої миті. Як тільки він підвівся зі свого місця, його шлях перетнув Лю.