Розділ 15

- Бачу, ти тут прекрасно справляєшся, зізнатись чесно навіть не очікував. Але що ж, домовленість є домовленість. Дивлюсь тут вже встигла все обставити за проєкту, мене все влаштовує і навіть ніяких подертих кутів як часом буває з такими вантажниками ведмедями, так хлопці? 
Ті проігнорували зауваження, але стало зрозуміло, що співпрацюють не вперше й раніше не минало без інцидентів.
- Рада що змогла догодити, отже посада адміністратора моя?
- Так твоя. В нас є тиждень, щоб все облаштувати та набрати персонал. Бо відкриття заплановано якраз на неділю. Нам потрібно налагодити зв'язки з постачальниками, допрацювати концепцію, та ще ціла низка нюансів, але це вже завтра, на сьогодні досить. 
- А скільки вже часу? 
- Вже 19 годин. - Відповідає Алекс глянувши на вій швейцарський годинник. - отже на сьогодні ми впорались із всіма завданнями, завтра о 10 годині має під'їхати наш кухар і в мене з ним буде співбесіда, після чого гадаю приблизно в пів на одинадцяту, познайомлю вас, щоб змогли налагодити контакти. - доки прозвучав цей монолог, несподівано приміщення спорожніло та ми залишились самі. - якщо потрібно, можу підкинути додому, я на авто.
Посмішка сліпуча, очі ніби сяють відчуваю ніби мене пробують зачарувати, заговорити тобто відвернути увагу від чогось, ну вдам що йому це вдалось, але не дуже хай корону на голові поправить, а то трохи тисне бачу, заодно дізнаюсь що ж намагається приховати за своєю промовою. Посміхаюся йому так само сяйнисто, але відповідаю :
- Дякую, за турботу, але не варто. Я живу зовсім поряд, тому навіть без авто доберусь дуже швидко, тож не варто турбуватися.
 В очах, на мить, майнуло щось, проте наскільки швидко змінилось спокоєм і цілковитою згодою, що навіть не встигаю ідентифікувати що то було. Ну нічого почеплю дрібний маячок ідентифікатор і тим часом дізнаюсь що ти таке та чого варто остерігатись. Надто вже зговірливий вийшов начальник. Навіть зважаючи на те що я підвернулась у зручний момент, надто легко прийняв на посаду адміністратора, що в такому дрібному закладі є фактично другою людиною після власника, невже немає нікого, кого було б зручно бачити на цій посаді та того кому довіряє. 
- Гаразд, як знаєш, тоді завтра рано чекаю. До побачення. - потис мені руку, закрив двері та попрямував до авто. Ну що гарна спроба, я майже не помітила його маячок.