Розділ 12

Повертаюсь на голос і бачу, як до мене підходить Володимир вчорашній знайомий. От і чудово, на ловця і звір біжить. Дуже гарна можливість промацати його.
- О привіт, Володимире, яка несподіванка. 
- Так, але приємна. Ви вчора так швидко пішли, що ми навіть не встигли обмінятися номерами, гадав уже не зустрінемось. Але сама доля нам піднесла такий приємний сюрприз.
- І не кажи. Що робиш в цьому парку ? 
- Знайомий працює в парку на атракціонах, а мені якраз потрібно було до нього заскочити. А тут вже виходив та помітив, справжнього янгола якого зустрів учора в клубі.
- Дякую за компліменти, але я зовсім не янгол. 
- Ти дуже скромна Ольго. Сьогодні доволі жарко, візьмемо по морозиву чи коктейлю ? 
- Давай по морозиву, буде і прохолодне і солоденьке.
- Та ви пані любителька солоденького? Гаразд ходімо, он продають морозиво, буде вибір.
- Мені звісно лестить звертання на ви, але давай простіше на ти й все. 
- Гаразд, гаразд як скажеш.- Відказав Володимир посміхаючись на всі тридцять два - ми на місці. Тут справді розкішний вибір справді смачного морозива, яке будеш Олю?
- Мені, будь ласка, по кульці малини, ванілі та полуниці. 
- А мені шоколадне.
Продавець майстерно зробила замовлені морозива, Володимир розрахувався і вже за мить ми насолоджувались смачним морозивом, сидячи на найближчій лаві в тіні великих дерев. 
- До речі, а чому йдеш із коробкою? Щось сталось?
- Та так, нічого страшного, просто вирішила змінити роботу. Якраз йшла зі старої додому. 
- Щось сталось ?
- Ні просто зрозуміла, що хочу займатись дещо іншим, бачити того з ким спілкуюсь, а не тільки чути.
- Ну що ж бажаю знайти те що буде до душі. А поки просто допоможу тим, що донесу до дому твою коробку з речами, не личить дівчині тяжкості тягати.