Розділ 8

  Володимир:

-Невже самі янголи завітали до цього закладу???Хто ж залишився на небесах, якщо найкрасивіший янгол спустився до нас на землю?

  Сипав компліменти на дівчину, що гадала випадково врізалася в гарного незнайомця. Спочатку на мить навіть розгубилась розглядаючи його. Десь на голову вищий, статний, широкі плечі, в міру рельєфні груди та прес, що чітко промальовуються під обтягнутою футболкою. Я завжди знав, як впливає моя зовнішність на дівчат. Особливо в цьому допомагала тваринна харизма і мабуть, феромони. Ніколи не заглиблювався у причини, та обожнюю ефект. 

-Так що скажеш красуню? Можу я тебе пригостити коктейлем? Мене до речі Володимир звати.

Оля:

  Дівчина отямилась і погодилась кивком голови. Пішли до стійки. Там зустрів нас чоловік що був хоч і стильно причесаний і нехай з модною останнім часом, але все ж бородою. 

-Познайомся, мій наставник Велеслав.- Представила дівчина чоловіка. 

-Як прекрасно розумію, такий скарб потрібно берегти й наставляти на шлях істинний. Що ж пропоную пригостити коктейлями та поспілкуватись.

-Було б чудово. Я буду мохіто.

Пригостив красуню напоєм і весело поспілкувались про все та ні про що, не давав розслабитись весь час надто серйозний, здається Велеслав. Дивне ім’я, дивний чоловік, ніби не відпочивати прийшов, а на якесь серйозне завдання. Та пусте ще перестріну цю квітку, коли не буде його поряд, думав Володимир.

-Нам, здається пора. – серйозно промовив  наставник до дівчини.

-Як уже ?! Ми тільки почали веселитись

- Пізніше поясню, а зараз нам час! Чи забула, про що домовлялись ? 

Дівчина засмутилась, але погодилась кинувши на прощання:

-Може ще зустрінемось, якось. Дякую за компанію, на все добре.

-Все нормально, не сумуй, ще зустрінемось.- Посміхнувся і помахав на прощання. Хороша вона, треба буде придивитись, дуже солодко пахне крихітка. Не засмучуйся, ще обов’язково зустрінемось – пообіцяв у думках собі Володимир. Навіть не підозрюючи що з іншого краю клубу, з ВІП зони за ними уважно спостерігали.