Світло в мені .
Розділ 5
Олі снився дивний сон, все той самий, що і раніше, але було чомусь не страшно. Ліс став привітним і навіть стало чутно як лунає пісня цвіркунів. Стало видно візерунки що світляки малюють у повітрі. Стало спокійно, більше нічого не лякало. Оля більше не бігала туди-сюди, вона впевнено йшла вперед, якесь дивне внутрішнє чуття направляло і давало впевненість, що прямує вірним напрямком.
А коли в далині помітила світло, на мить зупинилась, прислухалась до своїх відчуттів, і здивовано зрозуміла, що їй не страшно, а якось дуже добре і попереду відчуває якесь тепло і свідомістю заволоділо приємне передчуття, коли абсолютно точно знаєш що попереду чекає щось добре, що ніяк не скривдити. І нехай Оля розуміла що життя не буває тільки хорошим і бувають і лиха і проблеми, але все раптово стало не важливим, була впевненість, що все зможе здолати. Вдихнула на повні груди, і з прийнятим рішенням що все зробить як треба, почала наближатись до світла. І коли підійшла до останнього дерева що затуляло огляд, глянула з-за нього, була засліплена світлом ніби в найсонячніший день, а коли змогла все бачити побачила ясну галявину на якій її чекали волхви. Посміхнулась до них і ступила вперед з вірою у добро.
З того часу Ольга часто мандрувала у снах. Отримала дуже багато знань і вмінь.
#1532 в Фентезі
#342 в Фантастика
Відредаговано: 25.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
