Розділ 4

 - Що ти хочеш цим сказати ??? Яке відношення має мій сон до всієї цієї історії???

- Те доню, що твій час прийшов ти готова для того, щоб отримати знання і стати берегинею загублених знань. І твій сон це запрошення, що ти отримувала таким чином. 

 - Я що відьма ?!?!

  - Ще ні, поки що ти поки наділена силою пройти шлях до волхвів, та отримати ці знання. 

  - А якщо я не хочу цього ?

  - Я тебе доню розумію, і я свого часу була дуже наляканою, але пройти цей шлях і отримати все ти маєш, інакше сила без знань може просто звести тебе з розуму та знищити із середини. Ніхто не змушує використовувати їх, головна мета збереження. 

  - Я не хочу ставати тим кого будуть боятися і тим хто може чинити зло.- майже прошепотіла Оля, вражена ніби блискавкою всім почутим щойно.

 Мама посміхнулась лагідно, що зморшки створили ніби зображення промінчиків сонця на обличчі, і відповіла :

  - Олю відьми є представницями життя, світла і втілення добра, ми допомагаємо людям, коли ділом, коли словом, а коли й силою. Але це все світло ми не здатні чинити зло, воно проти нашої натури. Зло чинять чаклунки, їх сила темна і саме з ними ми боремось постійно, це вони зробили все можливе, щоб очорнити відьом і змусити думати людей, що саме відьми чинять зло, тому відьми й стали ховатись тому, що тільки можна врятуватися, але не пішли. Ти можеш просто не користуватись знаннями, або взагалі передати учениці, але отримати їх потрібно. 

Ти не могла дійти до світла в сні лише тому, що нічого не розуміла, і боялась ступити до світла чим сама блокувала собі вхід. Тепер ти знаєш, що тобі немає чого боятись, тому гадаю зможеш нарешті їх зустріти. 

- Тату, а чому ти мовчиш ? 

- Бо я тебе надто люблю, щоб втрачати, і краще сказати б не зміг.

Оля сиділа і думала над усім почутим, якось все здавалось якимось нереальним і неймовірним. Варто було добре все обдумати, це виходить Оля відьма, і мама також, але ж ніколи не помічала нічого поганого навкруги. Тобто сьогодні вночі скоріше за все сон буде точно той самий, але продовжиться. І виявляється це зовсім не просто сон й навіть взагалі не сон. Допила чай як у тумані, пішла у ванну підготувалась до сну, лягла і ніяк не могла заснути, почала крутитись. Тихо зайшла мама, сіла поряд на ліжко, і тихо мовила :

- Ми тебе любимо доню, і тобі нічого не варто боятись, тобі нічого не загрожує. Ти ж сама знаєш "знання,-сила" і лише тобі вирішувати як нею користуватись і чи користуватись взагалі. Ми будемо допомагати всім чим зможемо і підтримаємо будь-яке твоє рішення. 

І тихо поцілувавши в скроню вийшла із кімнати.

А Оля раптом заспокоїлась і навіть не відчула як заснула.