Почнемо з початку, за 3 дні до цього.
Нашу головне героїню звати Ольга Кіхтенко. Працює оператором кол-центру, 25 років. Має середній зріст 170, привабливу фігуру гітари, темне русяве волосся до плечей. Симпатична, життєрадісна, оптимістична.
І все було добре, але в один момент Олі почати снитись дивні сни...
Уві сні вона блукала лісом, аж доки не помічала світло вдалині й щоразу коли до нього наближалась, сон обривався....
Дивний сон і можна було б не звертати увагу, якби він не повторювався все частіше. Спочатку раз в місяць, а згодом і кожен тиждень. Та коли він почав снитись через день чи два. Вона почала лякатись і вирішила поговорити із мамою.
Одразу після сну набрала її телефоном, бо жила на знімній квартирі із подружкою, так зручніше, веселіше і дешевше.
- Привіт, мам. Як у Вас з татом справи ?
- Все нормально доню, а в тебе ?
- Теж все добре, але...- засумнівалась чи варто розповідати про сни, чи не надто дріб'язкова проблема, та все ж від них ставало тривожно та було відчуття що це важливо, варто спитати в мами. Завжди мала хороші відносини з батьками.
- Але що доню ?- почулось стривожене мамине.
- Та ні то пусте не зважай, просто ...
- Що просто Олю? Ти ж зазвичай телефонуєш після роботи, і якщо зателефонувала зранку, мабуть, щось тебе збентежило, вірно ?
Оля завжди дивувалась маминій проникливості.
- Мамо, можливо я просто перехвилювалась, але мені останнім часом все частіше ввижається один дивний сон. Де я блукаю лісом, щось шукаючи. Відчуваю ніби чогось не вистачає ....
- ... Як часто він тобі ввижається ???
- Вже через день.
- Давай ти завтра приїдеш і ми поговоримо все одно п'ятниця, відвідаєш і ми спокійно поговоримо..
- Добре мам.
Але Оля почула ноти хвилювання в голосі неньки від чого стало якось ніяково. Але робити нічого, пішла збиратись на роботу із думками про завтрашню розмову.