Глава 9

Ледь прокинувшись, я не відразу згадую вчорашні події.  Голова здається важкою, а очі все ніяк не хочуть відкриватися.  Спала я від сили години три тому, що на екрані мобільного час показує без десяти сім.  Упевнена в тому, що більше не засну, я піднімаюся з ліжка і йду у ванну вмитися.  Відчуваю пекельний біль у скронях, немов мене вдарили по голові чимось важким - це позначаються мої переживання з недосипом, і я видаю стогін, приклавши холодну руку до щоки, бажаючи вгамувати біль.  Це слабо допомагає, але пити аспірин мені не хочеться, швидше за все попустить до обіду.  Покінчивши з чищенням зубів і одяганням, я не наважуюся виходити у вітальню, але мені страшенно хочеться пити.  Припускаючи, що Джейс ще спить і я тихенько можу прошмигнути до кухні за водою, вибираюся з кімнати.  Як і очікувалося, хлопець спав, судячи з розміреного глибокого дихання.  Він лежав на спині, злегка підігнувши одну ногу, а ковдра прикрила нижню частину тіла, надавши можливість оглядати татуйоване тіло, оскільки Джейс не надів футболку.  Не те щоб я збиралася його розглядати, але погляд сам вперто не бажав перемикатися на щось інше і я завмерла на якийсь час, розглядаючи татуювання.  На його передпліччі красувався дракон, який тепер було повністю видно без одягу.  Малюнок тягнувся від ліктя і займав все плече, де дракон розкинув гострі крила.  На лівому боці трохи вище пояса розташовувався кущ з голими гілками, охоплений колючками, між якими сховалася троянда.  Далі мій погляд впав трохи нижче на правий бік від якого починався довгий напис красивим мудрим шрифтом, ховаючись під ковдрою.  Прочитати її мені не вдалося, але початок говорив: «Ніхто не несе ...».  Відчайдушно хотілося дочитати до кінця, але мене скував жах, коли я почула легкий смішок.
 - Не хотілося тебе, звичайно, переривати, але я, як визована людина вирішив оголосити про те, що прокинувся приблизно в той момент, коли ти розглядала мої частини тіла під ковдрою.  – на лиці Джейса грала посмішка, і він піднявся на ліктях.  Я готова була провалитися крізь землю.
 - Я просто йшла по воду.  - виправдовуюсь і відвертаю від нього обличчя.
 - А, по-моєму, ти мене розглядала.  Твої щоки червоного кольору, зараз теж говорять саме про це.
Я готова зараз знепритомніти, і як мені здається, червонію ще сильніше, тому що щоки горять вогнем.  Я хочу проігнорувати Джейса і швидко прямую до кухні, як і було задумано.  Тепер мені відчайдушно була потрібна вода - набагато сильніше, ніж раніше.
За спиною я почула регіт Джейса і поспішила сховатися за рятівним кутом кухні, який приховає від його погляду.  Я взяла пляшку води з холодильника і сіла на високий барний стілець, але з цим хлопцем все було не просто тому, що він пішов за мною, ледь я відкрутила пляшку.  Слава богу, я могла зробити вигляд, що мене дуже зацікавила етикетка, адже я трусила підняти погляд на цього красивого хлопця.
 - Господи, яка ж ти чарівна!  - грайливим тоном сказав він.  - Якщо тобі цікаво ти можеш роздивитися їх усіх.  - він тицьнув пальцем на свій торс, а я невільно підняла очі - дуже даремно.  На Джейсі були тільки сині боксери.  Згадуючи, що вчора я бачила його в одному рушнику на стегнах, мені стає ще більш ніяково, і я давлюся першим же ковтком з пляшки.  Видно, що його це радує ще сильніше.  Украй розсердившись, я вскакую зі стільця, залишаючи воду стояти на столі.
 - Ти міг би як мінімум одягнутися і не розгулювати по моїй квартирі у такому вигляді.  І взагалі тобі пора.  Дивлюся ти цілком здатний сісти за кермо.
Я миттю вилітаю з кухні, промчав повз Джейса, намагаючись не зачепити його голе тіло.  Попрямувала я прямо в свою кімнату.  Закриватися в спальні нерозумно тому, що я поняття не маю як далі він себе поведе, а мені необхідно було виставити його геть.  Це переходило будь-які межі, і якщо я збиралася приховувати від Алекса випадковий поцілунок, то моя поведінка саме видасть те, що у мене вдома ходив напівголий хлопець.

Зібравшись з духом, я повертаюся через п'ять хвилин до вітальні.  На мій подив, Джейс вже повністю одягнений, і зосереджено розглядає фотографію на стіні, де я сфотографована разом із Ніком.  На ній ми стоїмо спекотним літнім днем, моє плаття по коліно розвивається легким вітерцем, а на обличчі грає посмішка.  Обличчя брата виражає щиру радість.  Це був день мого рождення, і він як раз вручив мені свій подарунок - квитки на концерт улюбленої музичної групи.
Помітивши мою присутність, Джейс повертається до мене.  Його руки лежать в кишенях, волосся злегка скуйовджене, але в цілому - він виглядає відпочившим.  Складно не відзначити про себе наскільки він приманює погляд своєю серйозно-похмурою чоловічою красою.
 - Дякую за прийом!  Мені пора.  - ось так просто говорить Джейс, прямуючи до дверей.
Його поведінка завжди збиває мене з пантелику.  На кухні він поводився грайливо і реготав у весь голос, насолоджуючись моїм збентеженням, а зараз, через пару хвилин, він зібраний і серйозний.
 - Немає за що.  - я йду за ним по п'ятах, щоб проводити і закрити двері.
Перед виходом він зупинився і повернувся до мене, дивлячись прямо в очі, в яких я тону все більше і більше, коли дивлюся в них.
 - Я пам'ятаю кожне слово, яке сказав тобі вчора.  І спав я цю ніч так само, як і ти - паршиво.  Чув, як ти переверталася.  Я обмірковував становище, в якому ми опинились.  Не переживай, я не стану нав'язуватися, але знай, що кожне вимовлене мною слово - правда.  Мене п'янив вчора не тільки алкоголь, але і ти, Ель!  - продовжуючи тримати руки в кишенях він окинув мене швидким поглядом і добавив: - Я ні за що на світі не забуду найкращий у своєму житті поцілунок.
Потім він вийшов, залишивши мене здивованою.  Хоча ж, як завжди, ми розлучаємося саме на такій ноті - я стою, завмерла на місці, намагаючись осмислити його поведінку або слова.  Він назвав мене «Ель», як п'янкий тягучий напій.  Серце пропустило удар - настільки це прозвучало сексуально з його вуст - Ель.
Зачиняю двері і притуляюся до них спиною, сповзаючи вниз, поки повністю не сідаю на підлогу, і обхоплюю себе руками.  Вчорашній вечір викликав у мені занадто сильну бурю емоцій, яку я ніколи не відчувала раніше ні за яких обставин.  Головний біль посилився, а думки сплутались.  Я однозначно повинна приховати це від Алекса, хоч мені й неприємно його обманювати, але щось в моїй душі перевернулося зі вчора.
Піднявшись на ноги, які зараз були ватними, я попленталася робити каву, в надії, що вона мене підбадьорить.  Мені слід трохи пізніше написати Алексу, адже ми хотіли зустрітися перед відвідуванням бару «У Бена».  Чомусь зараз я була не в змозі, і провалявшись залишок дня, намагалася викинути з голови всі зайві думки.  Особливо одну, яка засіла глибоко в моїй голові - поцілунок.  Я постійно про нього думала.  Чому я не згадувала про поцілунки Алекса, який був нескінченно уважний і терплячий зі мною?  Я куталася в ковдру, незважаючи на спеку, випиваючи то каву, то сік, дивлячись фільми, в які зовсім не вникала, і дивилася в книгу, яку не читала.
Коли настав вечір цієї п'ятниці, я ретельно підійшла до вибору одягу, і навіть зробила макіяж протипожежний до моєго характеру, але який яскраво відображає мій настрій.  Чесно сказати, я одягла з нового тільки білі джинси, але до них вважала за краще взяти більш закриту червону кофту, в якій слід було приспустити рукав, оголюючи плече, а виглядало це, що визнавала навіть я - дуже апетитно.  На губах вперше в житті красувалася яскраво-червона помада, що гармонійно поєднувалася з кофтою і різко контрастувала з білими штанами, а очі підвела чорним олівцем, густо нафарбувала вії.  На щоки завдала трохи рум'ян тому, що була надто блідою, й обличчя загрожувало злитися кольором з моїми штанами.  Виглядала я навіть трохи зухвало, та й сама, дивлячись в дзеркало міркувала чи перегнула я палицю з яскравістю такою нетиповою для мене, але вирішивши залишити все, як є, написала Алексу що вже готова виходити.  Він миттєво відповів, що як раз чекає під будинком.
Прихопивши сумочку, я закинула в неї трохи косметики, щоб в разі чого підправити макіяж, і сунула туди телефон.  На вулиці чекав Алекс, тримаючи в руках премилий букет великих білих ромашок, в поєднанні з ніжно-рожевими трояндами.
 - Привіт.  - підходжу до нього, смачно цілуючи в губи - добре, що помада стійка і не залишає слідів.
 - Ем.  Вау!  - вигукує він.  - Ти така…
 - Незвично, так?