Розділ 7

    Вона відкрила очі та різко сіла, давненько їй не снилися такі сни. Чому вона їх бачить? Невже вона має якесь відношення до них? Естель рішуче піднялася, вона обов'язково дізнається, що це за сни!
   На той час, коли Айві постукала та зайшла у кімнату, Естель привела себе до ладу. Синя, шовкова сукня, яка чудово підкреслила її тонку талію та легко спадає до долу, волосся хвилями спадає по спині образ доповнює шпилька із синім камінням.
—Ви прекрасна! — видихнула Айві. — Навіть не знаю, чи потрібна Вам?
—Чому, зробила такий висновок? — Естель обернулася до Айві.
—Ви, все робите самі. — соромлячись сказала дівчина.
—Ну не все, — Естель встала та підійшла до дівчини. — Айві, я не одна з тих дам, що без своєї служниці кроку ступити не можуть, не скажу, що вмію абсолютно все, але щось таки вмію. Так що, ти не думай, що мені не потрібна. Домовились? — Айві кивнула.
   Минуло кілька днів. Правитель, як і обіцяв показав замок та околиці. Естель була в захваті, хоч землі покинуті, під бар'єром панував мир, але темрява потихеньку підбиралася сюди.
   Естель часто вирушала на кінні прогулянки. Філіп зайшов до кабінету Рейтан.
—Естель знову вийшла на прогулянку? — спитав Рейтан не відриваючи погляду від паперів.
—Так. — підтвердив дворецький.
   Рейтан зітхнув, відклав папери, встав і підійшов до вікна.
—Не розумію я свою наречену...
—Ви, впевнені, що це саме вона? — спитав Філіп.
—Так, вона єдина хто відчув бар'єр. — сказав Рейтан.
—Але як?
—Перед смертю Зірка передала каплю сил землі, я об'єднав зі своїми силами та створив бар'єр. Пройшло тисячоліття і вона переродилася, а це означає, що цього разу маю вберегти її за будь яку ціну. — сказав наш Правитель.
   Тим часом Естель вже була біля бар'єру, залізла з коня та підійшла дуже близько. Торкнулася, відчула вібрацію, бар'єр відреагував на її дотик. У грудях Естель, щось відгукнулося, бар'єр не мов рідний, наче вона його створила, думки поглинули її увагу... Крик пролунав по той бік бар'єру, сповнений болю, він повернув її у реальність. Вона кинулась туди її не лякало те що вона побачить. Кілька десятків демонів обступили поранену та виснажену вовчицю, вона оборонялися, як могла та сили не рівні. На бігу Естель пустила кілька закляття у демонів, що привернути увагу до себе, вони обернулися і рушили до неї спочатку по малу, потім швидше. Мить... і у Естель в руці з'явився меч. Демон був вже надто близько готовий нанести удар. Різкий випад мечем і він впав, ще мить і Естель вже біля демонів. Несподівані випади, удари мечем, магія, демони не могли нічого зробити. Вона дуже швидко рухалась, в повітрі ухилялася від ударів та атак. Очі сяють, волосся розвивається на вітрі, меч затиснуй в руці, пряма постава, впевнена дівчина, яка знає, що захистить усе живе не важливо, яку ціну доведеться заплатити!