Розділ 9. Шлях до зорі

   Після вибуху «Ауреліум» завис у просторі — величезний, поранений, але живий.
У коридорах стояла дивна тиша. Ніби сам корабель оплакував тих, кого втратив.

   Каель сидів біля оглядового ілюмінатора.
За склом — безкрайній космос, темний, мов море після бурі.
У ньому відбивалось слабке світло зорі Керіс — тієї, що згасла сотні років тому, але тепер подавала сигнали.

   Поруч тихо підійшла Алія.
Її кроки були легкі, а в очах горіло щось нове — глибше за магію.

— Він знову дихає, — сказала вона, дивлячись на корабель.
— Після того, що сталося… я не впевнений, що це добре.
— Це життя, Каелю. Воно завжди болить, коли народжується заново.

   Каель підвів погляд.
Її обличчя, осяяне слабким сяйвом панелі, здавалося тендітним і водночас незбагненно сильним.
Він не розумів, чому не може відвести очей.

— Екіпаж наляканий, — сказав він. — Вони не приймуть тебе.
— І тебе теж. Ти став частиною мого світу, хочеш ти цього чи ні.

Вона простягнула йому руку.

— Ми маємо знайти Керіс. Її світло кличе нас. Я чую його.

— Це небезпечно.
— Усе, що варте життя, — небезпечне.

   Каель вагався лише мить. Потім поклав свою руку в її.
І відчув пульс — не людський, не механічний. Живий.

---

   Вони спустилися до малого шатла.
Корабель відчув їхній намір: освітлення змінило колір на м’який синій, двері відчинились без жодного звуку.
Ніби «Ауреліум» благословив їхню подорож.

— Ти впевнена, що знаєш, куди ми летимо? — запитав Каель.
— Ні, — відповіла вона. — Але серце підкаже.

   Вона сіла за штурвал, торкнулася панелі — і та спалахнула зоряним пилом.
   Шатл плавно від’єднався від корпусу корабля й увійшов у безмежність.

---

   Коли зорі розступилися, перед ними розкрився Ефірний потік — світловий тунель, що пульсував усіма кольорами життя.
Алія підняла погляд і прошепотіла:

— Ти чуєш це?

— Що саме?

— Пісню. Вона кличе нас додому.

   Каель слухав — і справді почув.
Тихий, ледь вловимий звук, схожий на подих і серцебиття водночас.
Мелодія Всесвіту.

   Він подивився на неї — і вперше за довгі роки відчув, що більше не сам.

---

Їхній шлях до згаслої зорі почався.
А разом із ним — шлях до власного серця.