Росія напала на нашу землю. Ворог хотів забрати наш дім, наше дитинство, наші мрії. Але ми вистояли. Вистояли завдяки тим, хто щодня ризикував життям, щоб захистити інших; завдяки людям, які ділили останній шматок хліба і теплу ковдру; завдяки дітям, які малювали сонце на руїнах, щоб пам’ятати, що світло завжди повернеться.
Місто відновилося, життя повільно поверталося у вулиці і будинки. Діти, які ховалися у сховищах, виросли, несучи в собі мужність і силу, яку бачили в солдатах. Пес, який колись був нашим другом у страху, досі бігає вулицями, нагадуючи про те, що навіть серед руїн можна сміятися.
Війна залишила слід, але не змогла забрати найважливішого — віру в добро, силу любити і підтримувати один одного. І кожен новий день стає доказом того, що життя сильніше за будь-якого ворога.