Навіть серед тривог ми знаходили радість. Ми малювали на стінах, придумували ігри без руху, щоб не шуміти, або вигадували історії про світ, який буде після війни. Пес став справжнім другом усіх дітей: він відчував страх і підтримував, коли хтось плакав.
Старша сестра завжди знаходила спосіб допомогти іншим: ділилася водою, приносила ковдри, обіймала тих, хто дуже злякався. Кожен маленький сміх, кожен вдячний погляд давав нам сили триматися і вірити, що війна колись закінчиться.
Відредаговано: 30.01.2026