Ми почали повертатися до звичайного життя. Вулиці були порожні, будинки частково пошкоджені, але ми йшли вперед. Маленькі крамниці відновлювали роботу, сусіди зустрічалися, обмінювалися історіями та допомогою.
Мій пес став улюбленцем всіх дітей на нашому подвір’ї. Старша сестра організовувала ігри, допомагала відновлювати подвір’я, а ми з мамою дбали про дім. Кожен день був маленьким святом: тепле сонце, чисте повітря, сміх, смак домашньої їжі.
Відредаговано: 30.01.2026