«світло серед темряви».

Глава 9. Перші промені світла

Місяці підвалу поступово віддалялися в минуле. Одного ранку ми вперше за довгий час побачили сонце крізь щілину в дверях. Воно здавалося таким яскравим і теплим. Пес піднявся на лапи, понюхав свіже повітря, і ми всі разом посміхнулися — вперше за довгий час без страху.

Ми зрозуміли: попри всі тривоги і біль, життя продовжується. І маленьке світло турботи та любові завжди допомагає вистояти.

Оксана Коновал

Подобається

#871 в Сучасна проза

У тексті є: драма, військова історія, реалістична проза

Відредаговано: 30.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись