«світло серед темряви».

Глава 7. Розмова про майбутнє

Одного вечора ми сіли разом із сестрою і мамою на підлозі. Пес ляг поруч, тихо сопів. Ми говорили про майбутнє. Сестра мріяла, що колись відкриє невеличку бібліотеку, мама хотіла знову готувати у великій кухні, а я мріяла, щоб наш пес бігав на подвір’ї, не ховаючись від вибухів.

Ці розмови давали сили. Ми знали: хоч війна триває, наші мрії залишаються. Навіть у темряві можна мріяти і вірити, що колись сонце знову світитиме для всіх

Оксана Коновал

Подобається

#871 в Сучасна проза

У тексті є: драма, військова історія, реалістична проза

Відредаговано: 30.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись