«світло серед темряви».

Глава 6. Нічні страхи

Ночі в підвалі були найстрашнішими. Кожен шурхіт чи падіння предмета відлунював так, ніби вибух звучить поруч. Мій пес не відходив від мене ні на крок, іноді тихо скавчав, а я обіймала його ще сильніше. Старша сестра тихо розкладала ковдри для всіх дітей і стежила, щоб ніхто не залишився голодним або замерзлим.

Я намагалася заснути, але очі самі відкривалися, серце калатало. Тоді я згадувала теплі миті: сонце, сміх друзів, запах хліба вдома. Ці спогади допомагали мені боротися зі страхом.

Оксана Коновал

Подобається

#871 в Сучасна проза

У тексті є: драма, військова історія, реалістична проза

Відредаговано: 30.01.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись