Навіть у підвалі життя знаходило свої моменти радості. Ми вигадували ігри, малювали на стінах, робили прості вечері на маленькому примусі. Мій пес став справжнім другом і підтримкою — він завжди поруч, коли сумно або страшно.
Старша сестра часто посміхалася, і ця посмішка давала всім надію. Кожен день ми знаходили щось, за що можна бути вдячними: ковток води, тепла ковдра, сміх дитини. Ці маленькі речі допомагали вижити.
Відредаговано: 30.01.2026