«світло серед темряви».

Глава 3. Страх і мужність

Одного вечора вибухи стали сильніші. У підвалі всі притихли. Діти сховалися під ковдрами, старші намагалися залишатися спокійними, хоча серце билося шалено. Мій пес тремтів ще сильніше, але я не відпускала його. В цей момент я зрозуміла: мужність — не відсутність страху, а вміння діяти, навіть коли страшно.

Ми допомагали один одному: старша сестра заспокоювала інших дітей, мама молилася, а я гладила свого пса і говорила йому, що все буде добре. Навіть у темряві було відчуття турботи і любові.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше