Глава 10

Я стою і дивлюся, як він відстронився від неї, ніжно доторкнувся своїм носом до її, тихо щось сказав , а вона розсміялася. Раптом хтось каже:

- Андрію, - це Петя його однокурсник, і вказує на мене очима. Мій тепер напевно колишній хлопець різко обертається і розгублено дивиться на мене. Його пасія зашарілася і почервоніла. Напевно, вона не з нашого університету. В мене непогана зорова пам'ять , тому я на 70 відсотків впевнена, що раніше її не бачила. Бідолага й не знала, що в її коханого ( а по її очах я бачу , що вона закохалася. До того як побачити мене її очі світилися ніжністю і щастям, а тепер наповнилися болем) є дівчина. Дивлюся на неї і, чесно, вона мені подобається . Вона не типова барбі. Живі голубі очі і натуральний світлий колір волосся. А ще навіть на підборах , вона ледь дістає до Андрієвого носа. Тобто вона такаж низенька як я . Ну не везе тобі , "котику", на довгоногих краль.

- Ань, - від розглядання блондинки мене відволікає голос Андрія, - давай поговоримо.

- Давай,- відповідаю йому спокійно. Ми відходимо трохи далі . Йому соромно. Це видно. 

- Пробач, мені. Я мав розказати сам. Я дуже винуватий перед тобою.- слава Богу він не сказав ту вічну фразу "це не те ,про що ти подумала", тоді він би впав в моїх очах. А зараз я відчуваю полегшення. Я бачила який закоханий погляд він кинув на неї. На мене він ніколи не дивився ТАК. Ці двоє бідолаг по-справжньому влипли. І я рада за них. Я посміхаюся і кажу:

- Все добре, Андрію. Справді. Наші стосунки давно пора було завершити. Я щиро рада за вас. - Я кидаю на блондинку ігривий погляд. - Не загуби її, вона закохалася в тебе по самі вуха, як і ти. Тому іди заспокоюй її і вибачайся. Ну , а я чекаю подробиць вашої історії. - я жартівливо штовхаю його в бік. Його плечі полегшнено розслабляються. А я щаслива. Щаслива  від того, що цьому хлопцю, який хоч і корче з себе брутального,а насправді хоче дарувати ніжність, тепло і турботу тепер є для кого це робити. І це буде цінуватися. І я певнена , що ми залишимося друзями, а ця блондинка можливо (якщо не буде ревнувати) стане моєю подругою. Нарешті, хоч щось стало на свої місця. А зараз...

- А зараз, - я беру його під руку і веду до компанії друзів, - давайте вип'ємо текіли. ,- всі підтримують мене голосними вигуками згоди.