Тінь у світлі?

Місто Люменіс залишалося мовчазним.
Кейра й Оріен стояли на балконі, вдивляючись у далекі горизонти. Потоки світла під ногами текли спокійно, але повітря відчутно напружилося.
Десь далеко, серед тіней, проблискували силуети, що не належали Астранам.
— Я відчуваю… — сказав Оріен, його голос тихий, але вібрував у серці Кейри, — що хтось спостерігає за нами.
Вона прислухалася. Повітря дійсно тремтіло, немов струнний інструмент.
І тоді з темного потоку між будівлями виникли вони.
Селлари.
Їхні тіла були темні, як ніч, але очі світилися холодним сріблом. Вони рухалися плавно, повільно наближаючись. Кейра відчула дивне тепло й одночасно хвилю тривоги.
— Вони бачать… все, — прошепотів Оріен, стискаючи її руку. — Їхня здатність проникати у серце сильніша за будь-яку нашу магію світла.
Селлари зупинилися за кілька кроків від них. Один із них, висока постать із глибокими срібними очима, вийшов уперед.
— Я Амаріс, — сказав він голосом, що звучав одночасно як думка й як музика. — Ми прийшли не за тобою, людино, але твоє серце… привернуло нашу увагу.
Кейра відчула, як її власний пульс стає відлунням його голосу. Немов між ними пройшла невидима хвиля. Їй хотілося відступити, але ноги не слухали.
— Не бійтеся, — Оріен тихо торкнувся її плеча. Його тепло розлилося по тілу, знімаючи страх. — Вони не вороги.
Амаріс кивнув.
— Ми попереджаємо. Вар’Кари йдуть сюди. Тіні не завжди вмирають вчасно. І любов, що палає світлом, може стати зброєю… або пасткою.
Кейра підняла очі на Оріена. Його погляд був глибокий, ніжний, майже тремтів від тих почуттів, що вирували всередині.
Вона відчула, як між ними виникає щось інше — не просто подяка чи довіра, а бажання торкнутися, бути поруч, відчути тепло іншого.
Оріен наблизився. Його рука торкнулася її обличчя, легко, ненав’язливо.
Сяйво від його тіла злилося з її власним серцем, і вона відчула хвилю тепла, що пульсує через кожну клітину.
— Ти змінюєш мене, Кейра… — промовив він тихо.
Вона відповіла йому поглядом, повним безмовного зізнання: «І ти змінюєш мене».
У цей момент тіні Вар’Карів почали з’являтися на горизонті. Грозові фігури, що переливалися металевим блиском, наближалися.
Світло й темрява зійшлися на межі міста, а серця Кейри та Оріена билися в такт із потоком Люменісу.
І хоча небезпека росла, вони стояли разом, відчуваючи, що у цьому світі світло й тінь не існують окремо.
Лише любов може зв’язати їх у єдине ціле.