Світло між рядками

9. Скажи мені...

Скажи чому я досі хочу
Відчути тепло твоїх рук?
Чому усім нутром своїм
Я хочу, щоб ти був моїм?

Я знов хочу твоїх обіймів,
На смак відчуть твої вуста,
В стисканні твоїм в них стогнати.
Твою вагу всім тілом відчувати.

Чому думки все ще п'янять,
Коли про тебе лиш згадаю?
Хочу щоб ти був лиш моїм!
Хоч досі був весь час німим.

Скільки триватиме це все?
Коли настане вже та ясність?
Коли твоєю я вже буду,
Або нарешті вже забуду?

Чому продовжуєш знущання?
Чому досі німе кіно?
Невже це все лиш була гра?
Яка все ще підігріва.

На скільки сил тих моїх хватить?
Коли почую вже як є?
Коли нарешті правду скажеш,
Чи хоч себе колись покажеш?

Я інколи хочу кричати
Від гніву дати тобі тапка!
А хочу, мов голодна сука,
Кусати й рвать тебе падлюку!

Скажи, тебе це забавляє?
То в тебе такий досуг?
Чи то така твоя витримка,
Отая часова затримка?

Коли нарешті скинеш маску?
Коли побачу тебе справжнім?
Бо ж я весь час була з тобою
Відвертою, як є, собою.

Чи вже скажи, що непотрібна.
Щоб вишвирнула тебе з голови.
Одно все каверзні загадки.
А в голові лиш є здогадки.

Одні мені дають надію, що ти мій
А інші душу сильно ранять!
Одні шепочуть: "почекай",
А другі гримлять: "гідність май!"

То розкажи, нарешті, сонце,
Насправді, що до мене маєш?
Якщо то гра, то відпусти,
Якщо взаємно, то прийди...

Подобається

#2156 в Різне
#409 в Поезія

Відредаговано: 29.10.2026