Світло між рядками

10. Голуби мрій лісу.

ГОЛУБИ ПІД ЗОРЯМИ

Я все парю душею під зірками
Слухаю спів шепету лісу
Та все мрію я інколи днями,
Промовляючи подумки серця змісту.

Я любуюся древньою творчістю
Сліпого мудрого пророка рядками,
Де час зупинився із почестю
На перетині шляхів між світами.

Не мій світ, але гучний,
Мов стукіт залізного серця,
Що несеться крізь обрій лісний
Хоч додому душа досі рветься.

Я пам'ятаю те все в глибині
Свого серця, що слухає тишу
З тихим подихом в години нічні,
Або самотньо в прогулянці пішій.

Я все мрію, і час струменить
Почуття мої сипляться спогадами
І чекаю, коли прийде мить
Світлої ясності, куди всі котимось ми.

Коли піднімуться в небо голуби снів
На зустріч вітрів один до одного,
Щоб пронести таємничості спів
Наших сердець від голосу самотності.

Бо для мрії не існує тих меж
Які вимірюються довжиною відстані
Ми простилаєм наш шлях з наших веж
А серцю здається, ось все поряд… хоча... ні...

Подобається

#495 в Різне
#31 в Поезія

Відредаговано: 04.02.2026