8. Дикі мрії

ДИКІ МРІЇ

У тихий прохолодний вечір
Залишились на самоті ми вдвох.
Мене знову емоціями вир
Накрив, наче тіла підвог.

Дивлюся я на тебе хижо,
Моє єство тебе бажа
І протяг в лице з вікна свіжий
Мій пил ніяк не остужа

Ось падає вбрання моє додолу
Повстала в чом я є перед тобою
Ступаю м'яко, тихо, мов до престолу
А ти сидиш, слідкуючи за мною

За руку я тебе тягну,
Нужбо! Йди до мене.
Долонею по грудях провожу
Міцним, і час ніби не плине.

Я оченятами тебе палю
Так жадібно, ігриво
Смакую... Ум... Смачний, таке люблю.
На мене це не схоже, для самої диво...

За вушком пальцем ніжно проводжу...
Коханий, скажи, що хочеш?
Себе як зараз поведу
Ти витримаєш, зможеш?

А хочеш, кішечкою стану?
Тактильною, я ніжно по лоскочу,
А можу хижой кішкой стать
Тебе кусать почну...

Я можу ніжно прикусить
Твою мочечку вуха,
А можу й кігтиками впить,
Поки ти мовчки слухав.

А хочеш бачити тигрицю?
За шию я тоді вкушу голодною самицей.
А хочеш тигром закричи,
Або прикинься левом
Я тоді левицей заричу,
Вигнувшись поміж твоїх стегон.

Почну я ніжно цілувать
Кожну твою частинку,
Або голодною вже брать
Дряпаючи твою спинку,

Щоб знов до себе притягнуть,
Щоб взяв мене нарешті
В обійми, щоб до губ прильнуть
Так хтиво і в пристрасті

Скажи, чого хотів би ти,
Яку хочеш побачить,
Бо ж мовчиш в нерішучості
А час же не пробачить...

Тож ініціативу взяла я,
А ти добре подумай,
Чого хоче душа твоя,
Вкажи свій намір, любий.