Я проста звичайна жінка, не всі мене знають
Я писати тільки вчуся та не все повністю знаю
Кожен день я щось читаю, кожен день щось листаю
Та бувають випадки, коли сама нічо не знаю
Щось собі я гадаю, щось колись пригадаю
ШІ буває щось товкмачу та і вони не понімають
Що я хочу від себе, що я хочу від них же
Та були б у них мізки, то б давно вже закипіли
СЛР не заводять, фентезі не заходить
А фантастики достойной не завжди я знаходжу.
Щось собі я гадаю, щось в мізках келешую
Та чомусь на “папері’ не завжди вдало будую.
То щось мені не те все, то щось не до вподоби
То пишу я відверто, то пишу гумор подоби
Та бувають моменти, коли в ступор заходжу
І тоді зовсім не знаю, чом писати я не можу
А оце знов сиджу я, мізки свої трушу я
Рядки складаю я до купи, розлітаються, мов пір’я
І я знову псіхую, та від злості буксую,
Телефон колись конкретно я на псєхах роз…дую
Відредаговано: 10.01.2026