РОЗКРИВАЮ КРИЛА
Я пливла собі тихесенько рікою
За течією, куди вітер подував.
Одного разу ми пересіклися з тобою
І наче "хтось" місток між нами будував.
Ми наче дихати заново вчились,
Наче вдихнули один в одного життя.
Години між нами непомітно мчались,
Думками ми ділились про почуття.
І від тоді моє серце лиш тобі належить,
Впустила в нього без вагань тебе.
Ти його бережи, якщо тебе це не бентежить,
Бо ти єдиний, хто дав сил згадати повністю себе.
З тобою була справжньою, живою
І в тобі світло сяяло тоді.
Я напивалася тобою, мов водою,
Душа співала і бриніла у бутті
Ти відкривався, ти казав "Кохаю",
А я не мала віри в те що чую
І от нарешті крила свої розкриваю
І я Тебе кохаю, сильно! Чуєш?
Відредаговано: 10.01.2026